Береговий С. М. Роль транскрипційного фактору Egr-1 в патогенезі виразкової хвороби шлунка

Отримані результати показали, що редокс-чутливі транскрипційні фактори Egr-1 та Sp1 вступають в конкурентну взаємодію на ранніх етапах розвитку стрес- та аспірин-викликаних уражень в слизовій оболонці шлунка (СОШ) щурів. Рівень протеїну та мРНК Egr-1 в СОШ зростає, напроти - рівень Sp-1 зменшується. За умов етанол-викликаних виразок рівень Egr-1 не змінюється, проте рівень Sp-1 зростає. Підвищення рівня VEGF було характерною ознакою розвитку уражень шлунку за дії стресу, аспірину та етанолу. Рівень bFGF поступово підвищувався на фоні стрес- та аспірин-викликаних уражень шлунку і, навпаки, знижувався за дії етанолу. Розвиток ерозивно-виразкових уражень в шлунку за дії стресу супроводжувався зниженням парціального тиску кисню в клітинах СОШ, що спричиняло збільшення рівня транскрипційного фактора HIF-1 альфа у відповідь на гіпоксію та зменшення рівня білкових SH-груп, що свідчить про зрушення в редокс-статусі тканини та може бути опосередкованим доказом активації редокс-чутливого транскрипційного фактору Egr-1. На ранніх етапах стрес-викликаних уражень шлунку підвищення концентрації гормону стресу кортизолу в сироватці крові асоціюється з активацією Erk1/2 MAP-кіназного шляху та не впливає на р38. Пригнічення активності Erk1/2 селективним інгібітором PD98059 призводило до більш агресивного розвитку уражень шлунку, що супроводжувалося зниженням рівня Egr-1, і, відповідно, про-ангіогенних факторів VEGF та bFGF.