Несправа В. В. Оптичні та структурні властивості композитів на основі ціанобіфенілу і неорганічних наночастинок

В дисертації досліджено характер міжфазних взаємодій в нанокомпозитах на основі рідкого кристалу 5ЦБ, допованого наночастинками органомодифікованих алюмосилікатів (монтморилонітів, ММТ) або гібридними частинками "органомодифікований монтморилоніт (ОММТ) - вуглецеві нанотрубки (ВНТ)". Розроблено метод синтезу цих гібридних наночастинок. Встановлено механізм зв'язку ВНТ з поверхнею ОММТ у гібридних частинках. Вивчені особливості структурної організації та міжмолекулярної взаємодії у композитах в залежності від фізико-хімічних характеристик ММТ. Встановлено, що в досліджених нанокомпозитах взаємодії відбуваються шляхом ван-дер-ваальсових та кулонівських сил, що визначає морфологію композиту. Ці фактори впливають на електрооптичні (ЕО) та електропровідні властивості систем. Встановлено, що ЕО пам'ять РК композитів залежить від характеру молекулярної взаємодії та сили притягання між димерами 5ЦБ і частинками ОММТ. Наявність ВНТ у композитах призводить до зменшення світлопропускання та зникнення ЕО пам'яті. Показано, що величина електропровідності і характер її температурної залежності для композитних матеріалів суттєво залежать не тільки від типу ММТ, але і від співвідношення концентрацій ОММТ та ВНТ. Ці фактори впливають на мікроструктуру композитів, на рівномірність розподілу наночастинок в органічній матриці і можливість утворення неперервної електропровідної сітки, що визначає електрофізичні властивості систем. Запропонована феноменологічна модель самоорганізації неорганічних частинок у композитах в залежності від концентрації ОММТ та ВНТ.