Поворотня М. М. Еколого-фізіологічний аналіз стійкості роду Acer у техногенних умовах теплових електростанцій Дніпропетровщини

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U002818

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

08-06-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 08.051.04

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Об'єкт - процеси адаптації кленів в насадженнях урбофітоценозів Степового Придніпров'я. Мета - встановлення еколого-фізіологічних особливостей стійкості видів кленів, їх фітомеліоративних функцій в умовах впливу аерогенних полютантів теплових електростанцій, зокрема - найбільш екологічно небезпечних - Pb і Нg, та оцінка перспективності використання інтродукованих видів роду Acer в озелененні урбанізованих територій Степового Придніпров'я. Методи - екобіохімічні, морфоанатомічні, фізіологічні, експериментальні, статистичні, планування модельного експерименту. У дисертації проведена кількісна оцінка токсичних металів Pb і Нg, як пріоритетних забруднювачів у складі викидів теплових електростанцій Дніпропетровщини на прикладі Придніпровської та Криворізької ТЕС. Установлено чутливі тест-параметри фізіологічного стану та метаболічної активності рослин для індикації ступеня техногенного навантаження на довкілля викидами ТЕС в умовах Степового Придніпров'я. Розроблено методологію кількісного аналізу стійкості деревних інтродуцентів роду Acer у колекційних насадженнях ботанічного саду та прогнозування їх реакції на вплив пріоритетних забруднювачів ТЕС, на основі чого проведено оцінку можливостей їх залучення в культурфітоценози техногенних територій в умовах степової зони. Установлено ступінь біоремедіаційних властивостей окремих видів кленів, які базуються на акумулятивній здатності, стійкості до гідротермічного стресу та впливу Pb і Нg на метаболізм рослин. Розроблено рекомендації щодо використання нових видів кленів для підвищення ефективності функціонування системи озеленення техногенно забруднених територій та санітарно-захисних зон. Результати досліджень використовуються у науково-дослідній роботі ботанічного саду та кафедри фізіології та інтродукції рослин факультету біології, екології та медицини Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при викладанні дисциплін "Фізіологія та біохімія рослин", "Ландшафтна організація міських територій", "Фізіологія адаптацій рослин", "Фітоіндикація та фітомоніторинг стану довкілля".

Файли

Схожі дисертації