Усова О. Є. Екологічне значення внутрішньопопуляційного різноманіття онтогенетичних стратегій на прикладі гібридогенного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex).

Об'єкт - представники Pelophylax esculentus complex з Сіверсько-Донецького центру різноманіття зелених жаб. Мета - встановити закономірності, що виявляються у внутрішньопопуляційному різноманітті росту і розвитку представників Pelophylax esculentus complex Сіверсько-Донецького центру різноманіття зелених жаб. Методи - збір, експрес-визначення, скелетохронологічне визначення віку й ретроспективне обчислення динаміки зростання, статистичні, імітаційне моделювання. За допомогою скелетохронології визначено вік і динаміку зростання 612 особин зелених жаб (Pelophylax esculentus complex) з Харківської області; для 59 самок з їх числа встановлена плодючість. P. esculentus близькі за тривалістю життя і темпами зростання до P. ridibundus. І диплоїдні, і триплоїдні P. esculentus мають значно більші розміри, ніж P. ridibundus того ж віку. P. lessonae характеризується більш повільним зростанням і меншою тривалістю життя. Відмінності ВОС форм зелених жаб, що конкурують одна з одною, можуть сприяти їх сталому співіснуванню в одній геміклональній популяційній системі. Висунуто гіпотезу, згідно з якою це явище забезпечує стійкість R E ГПС Сіверсько-Донецького центру різноманіття Pelophylax esculentus complex. Сфера - управління популяціями, навчальний процес.