Аммар В. С. Закономірності масообмінних процесів гідрокрекінгу і гідрогенолізу вуглеводнів в роторних гідрокавітаційних апаратах

Об'єкт дослідження - масообмінні процеси отримання вуглеводневих палив, що здійснюються в гідрокавітаційних роторних апаратах. Мета дослідження - встановлення механізму та фізико-хімічних закономірностей інтенсифікуючого впливу гідродинамічної кавітації на масообмінні процеси отримання вуглеводневих палив та розробка на цій основі практичних рекомендацій щодо удосконалення технологічних рішень для кавітаційних установок, які використовуються для отримання композитних моторних та котельних палив, підготовки та знесірчення нафт та нафтових дистилятів. Методи дослідження та апаратура - фізико-хімічні методи аналізу: газорідинна хроматографія для встановлення групового хімічного складу досліджуваних вуглеводнів до і після обробки, стандартні методики визначення фракційного складу та вмісту води у зразках; методи математичного моделювання та математичної статистики. Теоретичні і практичні результати - експериментально доведено гіпотезу про те, що в процесі кавітаційної обробки водно-вуглеводневих емульсій відбуваються механохімічні реакції дуже подібні до мікрогідрокрекінгу, причому донором протонів виступають молекули води, активуючи гідрогенізаційні процеси. Запропоновано удосконалену технологію кавітаційної обробки нафт та нафтових сумішей для збільшення виходу світлих фракцій, зниження в'язкості та знесолення останніх. Удосконалено пристрій для отримання водопаливних емульсій на базі обводнених мазутів. Новизна - розкрито механізм інтенсифікуючої дії гідродинамічної кавітації на водопаливні емульсії та композитні палива за рахунок виникнення мікрокрекингу молекул речовин, що входять до складу нафтопродуктів та відщеплення протону (гідруючого агенту) від молекули води з утворенням водню з подальшими процесами гідрогенізації важких фракцій. Ступінь упровадження - розроблено комплексну функціональну схему та підготовлено завдання для проектування установки кавітаційної обробки нафти, газового конденсату та дизельного пального для ЗАТ "Трипласт" (м. Харків), результати використовуються у навчальному процесі НТУ "ХПІ" (м. Харків). Галузь використання - хімічні технології.