Піх В. Я. Процессоры спектрального косинусного преобразования Фурье на основе различных корреляционных функций и теоретико-числовых базисов

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U005021

Здобувач

Спеціальність

  • 05.13.05 - Комп'ютерні системи та компоненти

02-07-2016

Спеціалізована вчена рада

К 58.082.02

Чортківський коледж економіки та підприємництва Тернопільського національного економічного університету

Анотація

Об'єкт дослідження - процеси цифрового опрацювання сигналів спеціалізованими процесорами спектрального перетворення у базисі Хаара-Крестенсона; предмет дослідження - методи та засоби опрацювання сигналів на основі дискретних спектральних перетворень на основі різних кореляційних функцій та теоретико-числових базисів; новизна - вперше розроблено метод швидкодіючого аналого-цифрового перетворення сигналів у кодовій системі Хаара-Крестенсона, який, у порівнянні з відомими аналогами, дозволяє розпаралелити формування кодів залишків у базисі Хаара згідно набору взаємо-простих модулів і не потребує додаткових міжбазисних перетворень Радемахера-Крестенсона для високопродуктивної реалізації модульних операцій множення та додавання цифрових даних у базовому кореляційному модулі спектрального спецпроцесора; вперше розроблено метод дискретного косинусного перетворення Фур'є на основі адаптації характеристик ортогональних базисних функцій до експериментальної реалізації коваріаційної функції автокореляції що, у порівнянні з відомими методами, дозволило зменшити кількість та спростити складність обчислювальних операцій алгоритму спектрального опрацювання сигналів; удосконалено метод формування цифрових значень ортогональних базисних функцій перетворення Фур'є шляхом переставлення їх кодів у системі залишкових класів, що спростило алгоритм спектрального перетворення та підвищило його швидкодію; отримав подальший розвиток метод обчислення значення спектру для однієї базисної функції шляхом розпаралелення виконання операцій множення діючих та затриманих у часі залишків цифрових відліків вхідного процесу у системі взаємо-простих модулів, множення отриманих залишків добутків на залишки відповідної ортогональної базисної функції та їх накопичуюче додавання на виході однієї точки спектру, що дозволило, у порівнянні з виконанням аналогічних операцій над двійковими кодами у базисі Радемахера, розпаралелити обчислювальні процеси та підвищити швидкодію визначення спектру.

Файли

Схожі дисертації