Погорілий Р. П. Уреаза в гібридних полісилоксанових матрицях: іммобілізація, властивості, застосування

Розроблено методику іммобілізації уреази на гібридних полісилоксанових матрицях. Встановлено, що внесення ферменту на стадії формування ксерогелю веде до втрати його активності, тоді як адсорбція на готовому носії забезпечує збереження активності ферменту. Уреаза, іммобілізована на меркаптовмістній матриці методом адсорбції, проявляє найвищу активність. Показано, що модифікування матеріалів типу SBA-15, силанами з різними функціональними групами, не змінює внутрішньої структури носіїв. Спорідненість поверхневих груп по відношенню до уреази зростає в ряду -ОН -SH =NH -NH2, тоді як величина адсорбції змінюється в ряду =NH -ОН -NH2 -SH зі збереженням активності ферменту понад 80 %. Запропоновано метод синтезу композитів на основі наночастинок магнетиту, функціоналізованих моно- або біфункціональними поліорганосилоксановими шарами з іммобізованою уреазою на рівні 100-600 мг/г. Встановлено, що збільшення довжини алкільного радикалу в аміновімісних біфункціональних шарах сприяє збільшенню величини адсорбції ферменту. Показано, що препарат уреази на основі меркаптовмісних композитних носіїв забезпечує високу продуктивність перебігу гідролізу сечовини. Показана можливість використання отриманих препаратів, без суттєвих втрат своїх характеристик, що найменше, в 40 циклах. Виявлено, що іммобілізація ферменту шляхом адсорбції на магнетиті забезпечує зростання стійкості препарату до дії іонів важких металів. Зменшення активності ферменту має лінійний характер, що може бути використано для розробки сенсорних систем та інших аналітичних цілей.