Горохов Ю. С. Підвищення завадозахищеності цифрових систем зв'язку на основі розширення спектру таймерних сигнальних конструкцій.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0417U000249

Здобувач

Спеціальність

  • 05.12.13 - Радіотехнічні пристрої та засоби телекомунікацій

13-01-2017

Спеціалізована вчена рада

Д 41.816.02 Д 41.816

Анотація

Об'єкт дослідження - процеси перетворення та кодування сигналів, що забезпечують завадозахищеність радіотехнічних та телекомунікаційних систем. Предмет дослідження - ансамблі шумоподібних сигналів на основі методів розширення спектра таймерних сигнальних конструкцій. Методи дослідження - методи статистичної теорії зв'язку та теорії інформації, теорії комбінаторики, теорії кореляційного та спектрального аналізу, теорії захисту інформації, теорії сигналів, теорії завадостійкого кодування, теорії статистичного та імітаційного моделювання. Теоретичні і практичні результати: запропоновані методи синтезу шумоподібних сигналів для завадозахищених радіотехнічних та телекомунікаційних систем на основі непозиційних таймерних сигнальних конструкцій для підвищення показників завадостійкості та прихованості передавання; розроблено низку програм для апаратно-програмного синтезу шумоподібних сигналів на основі сумісного використання таймерних сигнальних конструкцій та псевдовипадкових послідовностей; розроблено і досліджено методи обробки таймерного шумоподібного сигналу на основі кореляційного прийому, що дало змогу виділяти фронти значущих моментів відтворення у межах непозиційної сигнальної конструкції. Наукова новизна: отримала подальший розвиток теорія таймерного кодування для застосування її в завадозахищених системах зв'язку з широкосмуговими шумоподібними сигналами, що дало змогу інтегрувати процеси забезпечення завадостійкості, енергетичної та структурної прихованості в єдину задачу; вперше запропоновано методи синтезу та обробки шумоподібних сигналів із застосуванням непозиційних таймерних сигнальних конструкцій, які відрізняються від відомих методів розширення спектра позиційних сигналів та їх прийому, що дало змогу підвищити прихованість та завадостійкість функціонування радіотехнічних та телекомунікаційних систем; вперше запропоновано метод формування групового сигналу та розділення сигналів індивідуальних каналів на основі сумісного використання непозиційних таймерних сигнальних конструкцій та псевдовипадкових послідовностей, що на відміну від позиційних сигналів у системах з кодовим розділенням каналів збільшує структурну прихованість; запропоновано новий метод побудови завадозахищеної системи зв'язку на основі швидкої псевдовипадкової перебудови робочої частоти, в якій застосовуються таймерні сигнали з попереднім прямим розширенням спектра за допомогою псевдовипадкових послідовностей, що підвищує енергетичну та структурну прихованість.

Файли

Схожі дисертації