Бектурсунов Д. Н. Ефективність системи з вирішальним зворотним зв'язком на базі таймерних сигналів

Об'єкт дослідження - процес кодування і декодування при передачі інформації в адаптивних системах. Предмет дослідження - сигнальні конструкції з базовим інформаційним елементом меншим за найквістовий. Методи дослідження - для вирішення поставлених задач використовувалися методи: теорії позиційного кодування при порівнянні з таймерними сигналами, теорії управління при організації повторення помилково прийнятого кодового слова; теорії ймовірностей при розрахунку потужностей ансамблів сигнальних конструкцій. Теоретичні та практичні результати: вперше запропоновано в якості інформаційного параметра при передачі цифрової інформації використовувати тривалість сигналу між моментами модуляції; вперше доведено можливість збільшення пропускної здатності каналу без змін його алфавіту за рахунок модуляції на інтервалах, що некратні найквістовому елементу; вперше отримано аналітичні вирази для залежностей параметрів систем передачі інформації на базі ТСК від параметрів завад в каналі і необхідної якості передачі; вперше отримано аналітичні вирази для умов оптимізації дисперсійної тривалості сигналу і передавальних функцій приймачів, що забезпечують мінімізацію міжсимвольних завад при використанні ТСК; отримано статистичні параметри спотворень і помилок в реальних каналах дозволяють побудувати моделі потоків помилок; синтезований алгоритм формування ТСК з синдромним виправленням зміщень значущих моментів відновлення (ЗМВ) дозволяє збільшити потужність ансамблю ТСК на заданому проміжку часу; запропонований принцип формування ТСК з періодичним повторенням елементів канального алфавіту забезпечує стиснення спектра сигналу; синтезований алгоритм одночасного використання ТСК і позиційних кодів дозволяють збільшувати швидкість передавання і стійкість систем передачі інформації.