Переверзєв М. В. Плазмонне підсилення люмінесценції J-агрегатів тіаціанінового та псевдоізоціанінового барвників наночастинками срібла та золота.

У дисертаційній роботі досліджено вплив плазмонного резонансу металевих наночастинок на люмінесцентні властивості J-агрегатів ціанінових барвників. Досягнуто двократне підсилення люмінесценції J-агрегатів тіаціаніну (ТС) у водному розчині на відстані 16 нм від наночастинок срібла, що покриті полімерними оболонками з контрольованою товщиною. Запропоновано теоретичний опис екситон-плазмонної взаємодії у створеній системі, який передбачає 20-кратне підсилення люмінесценції при оптимальних умовах. Встановлено, що на ефективність плазмонного підсилення люмінесценції впливають щільність контакту між агрегатами і наночастинками, узгодженість частот плазмонної і екситонної смуг і довжина делокалізації екситонів. Показано, що при формуванні J-агрегатів ТС і наночастинок срібла у поліелектролітних шаруватих плівках можна досягти 4-кратного підсилення люмінесценції J-агрегатів. При взаємодії J-агрегатів псевдоізоціаніну (РІС) з наночастинками золота у плівках досягнуто 8-кратного підсилення люмінесценції завдяки більшій довжині делокалізації екситонів у даних агрегатах. Встановлено, що низький квантовий вихід люмінесценції J-агрегатів РІС при їх формуванні у поліелектролітних плівках пов'язаний з процесом автолокалізації екситонів внаслідок сильної екситон-фононної взаємодії.