Честа Д. О. Правові та соціальні засади захисту працівників у випадку масового вивільнення

У дослідженні обґрунтовано, що масове вивільнення працівників - це звільнення з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці, що спричиняє одноразове або в межах встановленого періоду значне скорочення чисельності працівників, здійснюється у законодавчо визначеному порядку та тягне за собою надання вивільнюваним особам додаткових соціально-правових гарантій. Для визнання вивільнення працівників масовим необхідним є поєднання кількісного (кількість звільнюваних працівників) і часового (проміжок часу, протягом якого відбулося таке звільнення) критеріїв. Доведено, що юридичну процедуру масового вивільнення працівників утворюють: а) загальні складові - ті, що поширюються на всі випадки розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, й тому числі й на масові вивільнення працівників; б) спеціальні складові - ті, що поширюються виключно на випадки масових вивільнень працівників. До заходів запобігання і мінімізації негативних наслідків масових вивільнень працівників належать: обмеження або тимчасове припинення прийому на роботу нових працівників; заборона прийняття на роботу сумісників і звільнення вже працюючих сумісників; заборона суміщення професій (посад); тимчасове зупинення роботи всієї юридичної особи чи її окремих структурних підрозділів; скасування застосування надурочних робіт; зміна істотних умов праці; уведення неповного робочого часу; поетапне вивільнення працівників; інші заходи, передбачені колективними договорами й угодами.