Шевчук Н. І. Екологічні функції та енергетичний потенціал лісових насаджень Поділля в умовах змін клімату

Дисертаційну роботу присвячено встановленню екологічних функцій (поглинання вуглецю та продукування кисню) та енергетичного потенціалу лісових насаджень Поділля (на прикладі Хмельницької області) в умовах змін клімату. Оцінено сучасний стан дубових лісових насаджень та кліматичні зміни (температура, вологість, опади) в регіоні дослідження. Здійснено аналіз залежності показників висот та діаметра від віку насадження та проведено їх порівняння з чинними нормативними таблицями. Проаналізовано кліматичні показники регіону дослідження за період 1965-2015 рр., встановлено тенденцію до зменшення щорічної суми опадів на 100 мм, збільшення середньорічної температури на 1,7оС, зменшення відносної вологості повітря на 2%. Встановлено, що кліматоп у регіоні дослідження залишився незмінним - свіжий груд (D2). За біометричними показниками розроблено емпіричні рівняння для визначення надземної фітомаси восьми головних деревних порід, встановлено їх вуглецепоглинальну, киснепродуктивну і енергопотенціальну здатність на одиницю площі. З'ясовано, що найбільшу вуглецепоглинальну здатність мають вільха чорна, липа дрібнолиста, береза повисла, що становить 60-100 т/га-1. Меншу здатність акумулювати у фітомасі вуглець мають сосна звичайна, ясен звичайний і ялина звичайна. Найменшу киснетвірну здатність мають такі досліджувані породи, як вільха чорна, дуб звичайний, ясен звичайний, ялина звичайна; найбільшу - береза повисла (від 370 т/га-1). На одиницю площі найвищий енергетичний потенціал мають такі породи, як ясен звичайний, липа дрібнолиста, вільха чорна, що становить 2,6-3,8 ТДж/т-1.