Ло К. . Розвиток саксофонного мистецтва Китаю у вимірах міжкультурного діалогу

Дисертація присвячена комплексному дослідженню саксофонного мистецтва Китаю ХХ - початку ХХІ ст. крізь призму міжкультурно-діалогічного фактора. Створено цілісну панораму становлення й розвитку саксофонного мистецтва Китаю окресленого періоду. Досліджено концептуальне поле діалогу культур у різних сферах гуманітарного знання, виявлено ціннісні орієнтири і перспективи взаємодії китайської культури в рамках культурної уніфікації. Розглянуто процес історичного розвитку мистецтва духових інструментів в контексті проникнення в музичну культуру Китаю саксофону. З метою проведення аналогій розглянуто еволюцію застосування саксофону у творчості західноєвропейських, українських та російських композиторів кінця ХІХ - початку ХХІ ст., визначено ступінь поширення в Китаї їх репертуару. Досліджено аспекти виконавської, педагогічної і науково-лекційної діяльності у Китаї П. Броді, К. Делангля, Дж. Хоуліка, Ю. Василевича. Проведено структурно-функціональний аналіз саксофонного мистецтва Китаю за напрямками: виконавство, композиторська творчість, науково-методичне забезпечення початку ХХІ ст. Відзначено тяжіння до роботи з національним музичним матеріалом і тенденцію до асоціативного наближення звучання саксофону до китайських національних духових інструментів. Розглянуто специфічні особливості музичної мови найбільш показових творів китайських композиторів. У дисертації саксофонне мистецтво Китаю представлене як самобутнє і органічне явище в історії світового саксофонного виконавства та композиторської творчості