Гиса О. А. Краківська та львівська музикологічні школи як феномен культури України та Польщі.

Дисертація присвячена системному дослідженню діяльності кафедр музикології Ягеллонського та Львівського університетів у ручищі ягеллонської традиції Польщі й України в оригінальному переломленні засад європейської музичної академічної освіти від часу їхнього заснування (1911-1912 рр.) - до початку ХХІ ст. Виявлено освітню спрямованість ягеллонства, яка нерозривно пов'язана з національно-конфесіональною багатоскладовістю в межах викладацького й учнівського загалу. Встановлено, що історично суттєвою корегуючою складовою буття Краківського й Львівського університетів стала неоягеллонська-панславістська світоглядна хвиля ХІХ - першої половини ХХ сторіччя, свідоцтвом впливовості якої виступає "рівняння на європейський Схід" найвидатніших представників культури й мистецтва Польщі у ХХ ст. Проаналізовано напрями наукової діяльності завідувачів кафедр А. Хибінського та З. Яхімецького. З'ясовано напрями наукової діяльності учнів професорів З. Яхімецького й А. Хибінського в Інституті музикології Ягеллонського університету; кафедрах музикознавства Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка та Львівського університету ім. І. Франка. Проаналізовано доробок представників сучасної краківської та львівської музикологічних шкіл у напрямі втілення ягеллонських засад слов'янської культурно-мистецької співпраці. Порівняльний аналіз діяльності двох музикознавчих шкіл - краківської та львівської засвідчив спільні й відмінні риси діяльності цих провідних дослідницьких утворень, дав змогу простежити шлях становлення музикології як науки та навчальної дисципліни на теренах Польщі й України. У результаті активної взаємодії вчених кількох поколінь сформовано традиції потужних наукових центрів - краківського й львівського, сильного органікою поєднання європейської широти освіти і прослов'янської патріотичної націленості своєї фахової діяльності.