У дисертаційній роботі вирішено сукупність завдань щодо узагальнення теоретико-методичних та практичних підходів до стимулювання підприємницької активності в туристично-рекреаційній сфері регіону.
Розкрито зміст та взаємозв’язок концептуальних підходів до тлумачення понять «туризм» і «рекреація», поглиблено визначення поняття «туристично-рекреаційна сфера регіону» з урахуванням глобалізаційних процесів. Досліджено інструменти стимулювання розвитку підприємницької активності в туристично-рекреаційній сфері. Визначено специфіку розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону шляхом проведення всебічного аналізу її діяльності. Досліджено місце та значення суб'єктів мікропідприємництва в туристично-рекреаційній сфері регіону. Здійснено оцінку впливу сезонних коливань на активність закладів туристично-рекреаційної сфери з урахуванням просторової та часової специфіки. Проаналізовано вплив факторів на формування результативних показників діяльності сфери туризму та рекреації в регіоні. Запропоновано заходи з удосконалення складових економічного середовища стимулювання підприємницької активності туристично-рекреаційної сфери регіону і розширити фінансово-економічний та інституційний інструментарій стимулювання розвитку підприємницької активності в зазначеній сфері з урахуванням досвіду зарубіжних країн.
Об'єктом дослідження є процеси стимулювання розвитку підприємницької активності в туристично-рекреаційній сфері регіону.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних та практичних засад організаційно-економічного механізму стимулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону.
Дослідження теоретичних підходів щодо стимулювання підприємницької активності дозволяє запропонувати систему, яка враховує сферу використання, цільову групу, рівень стимулювання, методи стимулювання, етапи життєвого циклу підприємницької діяльності та фази економічного циклу розвитку економіки держави. Зроблено висновок, що інструменти стимулювання мають виражений активний ефект і спонукають підприємців до певних змін. Різні групи суб’єктів підприємництва потребують диференційованих інструментів стимулювання з огляду на масштаби та специфіку їх діяльності, систему взаємозв’язків з партнерами, запас міцності, інші ознаки.
Аналіз показників діяльності туристично-рекреаційної сфери Закарпатської області дає підстави стверджувати, що її функціонування характеризується позитивною динамікою основних показників, незважаючи на неоднозначні тенденції соціально-економічних процесів в Україні. Зафіксовано поступове збалансування просторової структури розміщення відвідувачів, що є позитивним з точки зору пріоритетів регіонального розвитку і забезпечує формування передумов для активізації підприємницьких ініціатив у менш розвинутих гірських та передгірних районах області. Результати дослідження переконливо доводять посилення ролі мікропідприємництва в цій сфері.
Для оцінки довгострокової специфіки туристично-рекреаційної сфери (сезонності) регіону, розраховано періодичні зведені індекси сезонної активності, аналіз яких свідчить про формування пікового літнього періоду з високою інтенсивністю розміщення відвідувачів з досить плавним переходом до періодів міжсезоння та слабо вираженим зимовим періодом активності. Для з'ясування просторових особливостей і врахування характерної для Закарпатської області вертикальної зональності досліджено показники зведених індексів сезонної активності у розрізі природно-економічних зон і виявлено суттєву диференціацію підприємницької активності різних зон у часовому вимірі.
Зафіксовано позитивні тенденції збільшення кількості відвідувачів закладів сфери регіону, поступового просторового вирівнювання підприємницької активності при одночасному посиленні часової нерівномірності, що зумовлює необхідність вироблення системи заходів щодо стимулювання зазначених закладів у періоди низької активності.
Економічне середовище функціонування туристично-рекреаційної сфери регіону доцільно розглядати з позицій забезпечення базових умов підтримки органами державної влади та місцевого самоврядування шляхом реалізації їх безпосередніх функціональних завдань та впровадження елементів стимулювання для активізації підприємницьких ініціатив. Забезпечення ефективного стимулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери базується на формуванні інституційного середовища, що передбачає координацію спільних зусиль органів державної та місцевої влади, професійних асоціацій, неурядових організацій, агенцій регіонального розвитку, окремих закладів, посередників та домогосподарств у виробленні політики, визначенні стратегічних і тактичних завдань розвитку сфери і пошуку ресурсів для їх досягнення.
Важливим аспектом стимулювання розвитку туристично-рекреаційної сфери є фінансово-економічний, який реалізовується на державному, регіональному та місцевому рівнях і включає сукупність інструментів бюджетного, податкового, кредитного та інвестиційного стимулювання, залучення коштів міжнародних програм співробітництва.
