Аль-Даби М. М. Моделі та методи підвищення достовірності робочого діагностування в арифметичних цифрових компонентах систем критичного застосування

Дисертація присвячена питанням підвищення достовірності робочого діагностування цифрових компонентів систем критичного застосування, що управляють об’єктами підвищеного ризику в енергетичній, транспортній та інших галузях. Матричні структури, які традиційно використовуються в цифрових компонентах, суттєво знижують контролепридатність схем, що обмежує достовірність робочого діагностування. Вихідні дані від сенсорів є наближеними й містять старші вірні й молодші невірні розряди. В них несправності викликають суттєві та несуттєві помилки. Запропоновано моделі результатів та моделі контролю обчислень при їх розпаралелюванні у послідовних кодах, що забезпечують розрізнення суттєвих і несуттєвих помилок при обробці мантис на схемах з контролепридатністю, підвищеною скороченням матричних структур. На основі цих моделей розроблено методи робочого діагностування з контролем за нерівностями та скануючим контролем, що підвищують достовірність у нормальному режимі, завдяки високій контролепридатності схем, та в аварійному режимі, знижуючи вплив несуттєвих помилок на робоче діагностування.