Скотаренко Т. А. Вплив кріоконсервованої плаценти на морфофункціональний стан надниркових залоз в нормі та при експериментальному перитоніті

Дане дисертаційне дослідження було спрямоване на проведення аналізу та оцінку структурних змін надниркових залоз на гістологічному та ультрамікроскопічному рівнях, що відбувались при введенні кріоконсервованої плаценти, при експериментальному перитоніті та при його корекції введенням кріоконсервованої плаценти. Установлено, що при введенні кріоконсервованої плаценти зміни клубочкової зони відбулись за рахунок збільшення кількості кортикостероцитів з 3 по 10 добу та їхньої активності від 3 до 10 доби. Пучкова зона реагувала підвищенням секреторної активності губчастих кортикостероцитів від 3 до 7 доби на тлі посиленого синтезу протягом усіх термінів дослідження. Секреторна активність мозкової речовини збільшилась від 7 до 10 доби, тоді як синтез посилився через 3 доби та через 14 діб. При експериментальному перитоніті збільшення товщини клубочкової зони відбулось від 3 до 14 доби дослідження. Збільшення товщини пучкової зони відбулось від 7 до 14 доби. Кількість світлих губчастих кортикостероцитів збільшувалась від 5 до 14 доби, а кількість темних суттєво збільшилась на 3 та з 10 по 14 добу (р<0,05). Достовірна зміна розміру епінефроцитів та норепінефроцитів при експериментальному перитоніті на 3 і 7 доби та збільшення кількості епінефроцитів на 3 добу та від 7 до 14 доби і норепінефроцитів на 7 та 10 добу підтверджують реакцію мозкової речовини на запалення. Уперше доведено коригуючу дію підшкірного введення кріоконсервованої плаценти на реактивні зміни тканин надниркових залоз під час експериментального перитоніту, активацію регенераторних процесів та попередження незворотних змін паренхіми та строми надниркових залоз.