Брюховецький М. М. Знання як соціально-економічний чинник розвитку інформаційного суспільства.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U001389

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.03 - Соціальна філософія та філософія історії

16-03-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 08.051.11

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Об’єкт – інформаційне суспільство як форма існування соціальної реальності на сучасному етапі її розвитку. Мета – виявленні впливу знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства на складові елементи суспільного виробництва, з урахуванням попередніх етапів розвитку суспільства, в обґрунтуванні зміни характеру суспільно-необхідної праці та суспільно-значимих наслідків такого впливу. Методи – діалектичний підхід, системний підхід, міждисциплінарний підхід; історичний та порівняльно-історичний, класифікації та типології, термінологічний аналіз, ідеалізації та екстраполяції. У дисертації досліджується вплив знання як соціально-економічного чинника розвитку інформаційного суспільства в різних його проявах (суб’єктивному, кодифікованому, матеріалізованому) на такі складові елементи виробництва як засоби праці, продукт праці та предмет праці. Фіксується тенденція поглиблення зв’язку знання із вказаними елементами виробництва на стадії інформаційного суспільства, порівняно з попередніми епохами розвитку суспільства. Здійснюється спроба через зростаючу роль знання в предметі праці обґрунтувати еволюцію праці з фізичної в бік інтелектуальної та стрімке розповсюдження останньої в інформаційному суспільстві. Робиться висновок, що зростаючий зв'язок знання з елементами виробництва та поширення інтелектуальної праці призводять до ряду соціальних наслідків, серед яких майже повна неможливість експлуатації в умовах домінування інтелектуальної праці, переосмислення традиційного соціального і правового поняття власності при відході від виключно матеріального розуміння засобів, продукту і предмету праці, а також переосмислення функції капіталіста, як власника засобів і продуктів праці, постачальника предмета праці у виробництво, а отже і організатора виробництва взагалі. Сфера – навчальний процес.

Файли

Схожі дисертації