1. Дисертація є комплексним кримінологічним дослідженням злочинів проти порядку проходження військової служби в Україні. У науковій праці надано кримінологічну характеристику вказаних злочинів, вивчено особистість злочинця-військовослужбовця, який порушив порядок проходження військової служби, виділено групи детермінант, що зумовлюють ці злочини, запропоновано перспективні напрями і заходи запобігання їм.
Надано поняття злочинів проти порядку проходження військової служби. Під ними пропонується розуміти окрему групу військових злочинів, що вчиняються військовослужбовцями ЗС України та інших військових формувань, військовозобов’язаними, призваними на навчальні чи перевірочні збори, посягають на порядок проходження військової служби, відбиваються у незаконних діяннях, передбачених кримінальним законодавством, що спрямовані на тимчасове або постійне ухилення від проходження чи виконання обов’язків військової служби, тим самим зменшуючи обороноздатність держави.
Кримінологічну характеристику вказаних злочинів складають кількісні та якісні показники (рівень, структура, динаміка, латентність, «ціна», географія), а також відомості про особистість злочинця-військовослужбовця.
Кримінологічна характеристика особистості злочинця-військовослужбовця, який порушив порядок проходження військової служби, надана на підставі дослідження його соціально-демографічних, кримінально-правових й морально-психологічних ознак. Вивчення низки перелічених рис і властивостей дало можливість розробити кримінологічний портрет особистості такого злочинця: це – чоловік (99,7 %), віком 31–40 років (29,1 %), із загальною середньою освітою (41,3 %), громадянин України, за національністю українець (88,8 %), не одружений (54,7 %), не має дітей (66,9 %). До призову на військову службу ніде не працював (38,7 %). Проходить службу після мобілізації (77,2 %) у військовому званні солдата (64,2 %), не судимий (93,4 %). Провідними мотивами злочинної поведінки є боягузтво і легкодухість. Злочинці відрізняються схильністю до вживання алкоголю, нерозвиненими вольовими якостями.
Типологія особистості такого злочинця надана за потребою й провідним мотивом злочинної поведінки. Найбільш поширеними типами цих злочинців є: егоїстично-індивідуалістичний (60 %), деструктивно спрямований (20 %), легковажний (10 %), напружений (7 %), ситуаційний (3 %).
Детермінанти зазначених злочинів класифіковано за їх характером на соціально-психологічні, організаційно-управлінські, соціально-економічні й нормативно-правові. Найбільшу криміногенну дію мають детермінанти першої групи.
Запобігання цим злочинам складається із зовнішньої і внутрішньої стратегій. Зовнішня стратегія полягає у політико-дипломатичному врегулюванні ситуації на Сході України й поступовій несиловій деокупації території Донецької і Луганської областей. Внутрішня стратегія включає обмеження поширеності вказаних злочинів шляхом реалізації заходів їх загальносоціального і спеціально-кримінологічного запобігання.
Загальносоціальне запобігання вказаним злочинам полягає в удосконаленні суспільних відносин у воєнній сфері й складається із заходів соціально-економічного, бюджетного, ідеологічного й організаційного характеру.
Спеціально-кримінологічне запобігання досліджуваним злочинам складається із заходів кримінологічної профілактики, відвернення і припинення. Заходи кримінологічної профілактики визнано основними, оскільки вони здатні завчасно запобігти ухиленню військовослужбовцями від військової служби. Ці заходи включають психологічні, організаційно-управлінські, нормативно-правові, інформаційні напрями діяльності різних суб’єктів.
Відвернення злочинів проти порядку проходження військової служби включає заходи психологічної, інформаційної й соціальної спрямованості.
Припинення вказаних кримінальних правопорушень може полягати у: застереженні командуванням військової частини, де несе службу військовослужбовець, щодо обізнаності про його злочинні наміри; зміні зовнішніх умов, на які розраховував злочинець, та ін.
