Сорочан О. М. Засіб для накісткового остеосинтезу опорно-рухового аппарату людини

Об'єктом дослідження є процес розробки конструкцій для малоконтактного накісткового остеосинтезу дистальних, проксимальних і діафізарних переломів й пошкоджень довгих кісток, визначення та оцінки їх конструктивних параметрів і шляхів проектування. Метою дослідження є підвищення ефективності медичної допомоги, що надається пацієнтам із зони АТО та іншим хворим з переломами і пошкодженнями кісток та їх наслідками, шляхом створення нових моделей і методів проектування накісткових фіксуючих систем остеосинтезу та засобів їх електронного контролю в біотехнічній системі "кістка-фіксатор". Методи дослідження:для визначення стану, створення, удосконалення та розробки нових конструкцій для остеосинтезу використано методи системного аналізу ; методи математичного та комп`ютерного моделювання, комбінаторики, імітаційного моделювання для розроблення моделей і методів; основи теорії вимірювань і похибок та принципи оцінки біомеханічної придатності накісткових конструкцій різного перерізу й різного конструктивного виконання ; методи прогнозування та експериментальної оцінки конструкцій накісткових фіксаторів для оцінювання результатів впровадження. Теоретичні результати: вперше розроблено методику визначення оптимального розташування фіксуючих елементів на корпусах накісткових фіксаторів, яка дозволяє мінімально травмувати та послаблювати кортикальну речовину кістки; отримав подальшого розвитку метод визначення оптимальних розмірів поперечного перерізу накісткових конструкцій для остеосинтезу шляхом оцінювання біомеханічної жорсткості та стабільності накісткових фіксаторів з різною формою поперечних перерізів; удосконалено метод визначення прогину модельних препаратів кісток шляхом введення етапу оцінювання величин прогинів препаратів за допомогою наближеного диференціального рівняння вісі зігнутого бруса; побудовано змістовні моделі для визначення якісно-кількісних параметрів отворів на корпусі накісткового фіксатора, які відрізняються варіантами розташування фіксуючих та блокуючих елементів на корпусах фіксаторів. Практичні результати полягають у проведенні аналізу наявних методів, моделей, засобів і систем для накісткового остеосинтезу; проведенні дослідження і моделювання біомеханічних властивостей довгих кісток із різних матеріалів; розробленні біотехнічної системи та імплантованого модуля накісткового остеосинтезу. Ступінь впровадження - результати апробації моделей, методів і БТС разом з практичними рекомендаціями, розробленими в дисертаційній роботі, упроваджено в комунальній установі "Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука" при розробці, проектуванні та виготовленні накісткових конструкцій для остеосинтезу довгих кісток людини, що дозволило вдосконалити конструкції накісткових фіксуючих конструкцій; у навчальний процес ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет" при викладанні відповідних дисциплін. Сфера (галузь) використання - медицина.