Чернієнко О. В. Візуалізація ідентичності суб’єкта у соціальному просторі інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U001920

Здобувач

Спеціальність

  • 09.00.03 - Соціальна філософія та філософія історії

22-06-2018

Спеціалізована вчена рада

Д 08.051.11

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Анотація

Об’єкт – ідентичність соціального суб’єкта. Мета – концептуалізація феномена візуалізації ідентичності суб’єкта у соціальному просторі інформаційного суспільства. Методи – діалектичний, феноменологічний, єдності історичного і логічного, моделювання, семіотичний, герменевтичний, лінгвокогнітивного аналізу; структурно-функціональний, діяльнісний, соціально-типологічний, екзистенційний, системний, синергетичний підходи; порівняльно-критичний аналіз. Здійснено концептуалізацію феномена візуалізації ідентичності суб’єкта у соціальному просторі інформаційного суспільства, яка полягає в констеляції парадигмоутворювальних понять «соціальний суб’єкт», «соціальний простір», «ідентичність», «ідентифікація», «візуалізація», «візуальність», «бачення», «дискурс», «смак», «мода», «стиль», «інформація». Виявлено специфіку філософської рефлексії феномена візуалізації ідентичності соціального суб’єкта, що передбачає евристику «подвійного дослідження»: 1) осмислення ідентичності науково за формою поняття, яке суворо визначається суб’єктно-предикатно; 2) осмислення ідентичності філософсько-світоглядно за формою концепту, який метафорично переживається вгадуванням, упізнаванням смислообразів суб’єктності («Я» для «інших») і суб’єктивності («Я» для «себе»). Обґрунтовано, що візуальне бачення соціальної категоризації конституюється на діалектичній взаємодії моди й стилю, яка реалізується через проміжну ланку – смак. Уточнено визначення понять «візуальність» і «візуалізація» в контексті дослідження ідентичності суб’єкта. Виділено метод дискурс-аналізу як універсальний інструмент для дослідження візуалізації ідентичності суб’єкта. Зроблено висновок, що сучасність вимагає від індивіда будувати свою поезію (візуальну метафору ідентичності), ґрунтуючись на майбутньому, а не минулому; це означає перенесення фокусування соціально-філософських досліджень з ідентичності суб’єкта на його ідентифікацію як діяльність, що завжди відкрита в майбутнє. Сфера – навчальний процес і наукові дослідження.

Файли

Схожі дисертації