Катрук Д. С. Основи технологій одержання композитів на основі поліестер-полівінілхлоридних зв’язних

Дисертаційна робота присвячена вирішенню важливої науково-технічної проблеми – розробленню технологічних засад одержання композитів на основі модифікованих поліестер-полівінілхлоридних зв’язних та дрібнодисперсних наповнювачів з підвищеними міцнісними, теплофізичними, антикорозійними та адгезійними властивостями. Розроблено ефективний метод модифікування ненасичених поліестерних олігомерів полівінілхлоридом, який базується на підвищенні технологічної сумісності компонентів завдяки частковому розчиненню і набряканню макромолекул полівінілхлориду в стирольному розчині олігомеру та діестерфталатному пластифікаторі, що дало можливість одержати високотехнологічні матриці для полімерних композитів з дрібнодисперсними наповнювачами. Модифіковані полівінілхлоридом поліестерні зв’язні відзначаються більшими значеннями поверхневої твердості на 10 – 50 МПа, теплостійості за Віка на 10 – 15 К і міцності адгезійних з’єднань на 5 %, а також пониженими значеннями технологічної усадки на 10 – 15 %. Поліестер-полівінілхлоридні композити з неорганічними дрібнодисперсними наповнювачами відзначаються підвищеними фізико – механічними (поверхневою твердістю на 12 – 17 МПа, ударною в’язкістю на 30 – 46 кДж/м2) та теплофізичними (теплостійкість за Віка становить 416 – 439 К) характеристиками. Розроблено принципову технологічну схему процесу одержання високонаповненого поліестер-полівінілхлоридного композиту, обґрунтовано технологічні стадії та здійснено вибір параметрів технологічного режиму.