Торпаков А. С. Електророзрядне диспергування та синтез високомодульних наповнювачів для отримання зносостійких метало-матричних композитів

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U003274

Здобувач

Спеціальність

  • 05.02.01 - Матеріалознавство

05-10-2018

Спеціалізована вчена рада

К 67.111.01

Міністерство освіти і науки України

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню закономірностей фазо- та структуроутворення високомодульних наповнювачів при високовольтній електророзрядній обробці порошків Fe, Ti, Al та їх сумішей у гасі та отриманню метало-матричних композитів із підвищеними механічними та експлуатаційними характеристиками. Виконані експериментальні та теоретичні дослідження дозволили обрати та обґрунтувати режими електророзрядної обробки порошків та розробити фізико-технологічні засади керування процесом диспергування та синтезу високомодульних наповнювачей, спрямованих на створення багатофункціональних дисперснозміцнених метало-матричних композитів. У роботі встановлені параметри електророзрядної обробки для отримання високодисперсної (35 % частинок має розмір від 10 до 600 нм) однорідної шихти для метало-матричних композитів та карбідізації порошку титану (до 98 %). Для цього електророзрядна підготовка порошків має виконуватись при швидкості зростання струму (di/dt) від 16 до 29 ГА/с, густині струму в каналі розряду (jk) від 0,6 до 0,8 кА/мм2 та питомій енергії обробки (Wпит) від 25 до 40 МДж/кг. У роботі доведено, що електророзрядна підготовка порошків у рекомендованих режимах з їх наступним іскро-плазмовим спіканням дозволяє отримати метало-матричні композити системи Fe – Ti – C із твердістю за Віккерсом до 14,7 ГПа та метало-матричні композити системи Al – Ti – C із твердістю за Віккерсом до 8,3 ГПа. Зразки систем Ti–TiC та Al–Ti–C після ВЕР-обробки та ІПС використано на ДП НВКГ «Зоря» — «Машпроект» для модифікації структури жароміцного сплаву СМ88У у кількості 0,01 %. Це дозволило зменшити розмір зерна у зразках сплаву з 1…2 мм до 0,2…0,3 мм. При цьому довготривала міцність модифікованого сплаву при навантаженні 280 МПа та температурі 900 ˚С збільшилася на 10…15 %, межа міцності на розрив при температурі 600 ˚С склала 110…113 МПа, а межа міцності на розрив при температурі 900 ˚С склала 65…69 МПа.

Файли

Схожі дисертації

0524U000117

Імбірович Наталія Юріївна

Механізми та закономірності плазмо-електролітного синтезу біопокриттів на основі титанових сплавів

0523U100235

Чабак Юлія Геннадіївна

Розвиток наукових основ підвищення експлуатаційних властивостей легованих чавунів вдосконаленням хімічного складу та обробкою поверхні висококонцентрованими джерелами енергії

0423U100094

Романенко Ярослав Михайлович

Формування за високого тиску PCBN композитів інструментального призначення з однорідною структурою та підвищеною демпферною здатністю

0523U100002

Тростянчин Андрій Миколайович

Концепція застосування водневої обробки для удосконалення структурно-фазового стану та властивостей функціональних матеріалів на основі сплавів рідкісноземельних та перехідних металів

0421U103868

Волошина Людмила Володимирівна

Підвищення зносостійкості масляних шестеренних насосів тракторних дизельних двигунів