Мазурова А. В. Суспільно-географічні особливості функціонування міської соціогеосистеми (на прикладі міста Харків)

В дисертаційному дослідженні обґрунтовується необхідність дослідження міста Харкова як соціогеосистеми міського рівня, розкриваються суспільно-географічні особливості її функціонування та розробляються рекомендації з його вдосконалення. Авторська методика суспільно-географічного дослідження функціонування міської соціогеосистеми базується на географічному, системному, синергетичному та історичному методологічних підходах; поєднанні філософських, загальнонаукових, конкретнонаукових та оригінальних методів дослідження. В дослідженні було використано 2 інформаційні бази даних за різні тестові періоди (100 показників – за 2010-2016 рр. для дослідження загальних особливостей функціонування соціогеосистеми міста Харкова; 51 показник – за 2010-2015 рр. для дослідження особливостей функціонування районних соціогеосистем як складових соціогеосистеми міста Харкова). В історії формування і розвитку міста Харкова (1654-2017 рр.) можна виділити 8 періодів, протягом яких переважали певні функції (оборонна, адміністративна, промислова, столична тощо). На сьогоднішній день Харків є провідним промисловим, культурним, освітнім, науково-інноваційним, транспортним, туристсько-рекреаційним центром України, який займає провідні позиції серед інших міст держави. Використання факторного аналізу дозволило виділити інфраструктурний, демографічно-освітній, інвестиційний та економіко-промисловий фактори функціонування соціогеосистеми міста Харкова. За результатами кластерного аналізу виділено три групи районних соціогеосистем за подібністю їх функціонування (І група – Київський та Шевченківський райони, ІІ група – Московський район, ІІІ група – інші райони міста). Моделювання траєкторії функціонування показало, що до соціогеосистем з прогресивним функціонуванням відносяться Шевченківський та Київський райони, з регресивним функціонуванням – Новобаварський та Немишлянський райони. Результати порівняння функціонування міських соціогеосистем Харкова (Україна) і Катовіце (Польща) показали, що більш динамічний розвиток характерний для Катовіце через інтенсивне залучення зовнішніх ресурсів. Проте соціогеосистема міста Харкова має кращі перспективи розвитку завдяки значно потужнішому внутрішньому потенціалу. На основі компонентного аналізу визначено основні проблеми функціонування соціогеосистеми міста Харкова для основних елементів її виконавчої системи. Виконане дослідження дозволило обґрунтувати основні шляхи вирішення виділених проблем та розробити рекомендації з удосконалення функціонування соціогеосистеми міста Харкова.