Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України) – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право (081 – Право). – Вищий навчальний заклад «Національна академія управління». – Київ, 2018.
Дисертаційна робота за характером і змістом дослідження питань є комплексною і системною науково-дослідною працею, присвяченою дослідженню кримінальної відповідальності за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України)
У результаті здійснення наукового аналізу теоретичного стану проблеми, її законодавчого регулювання та практики застосування чинного законодавства з урахуванням його істотної зміни, надано важливі для юридичної науки пропозиції, сформульовані нові положення та висновки.
В ході напрацювання сформульовані теоретико-методологічні основи дослідження кримінальної відповідальності за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Значною увагою охоплені витоки та історія кримінальної відповідальності за цей злочин.
У дисертаційній роботі на підставі загального поняття злочину, об’єктивних і суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст. 136 КК України, запропоноване поняття злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, з’ясовано зміст наступних основних чинників соціально-правової обумовленості заборони: соціально-кримінологічного; нормативно-правового; етичного; культурно-історичного, міжнародно-правового, які переконують у необхідності збереження в чинному законодавстві зазначеної норми та визначають подальший напрямок її удосконалення; визначено родовий і безпосередній об’єкт злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
З урахуванням сучасного досягнення вітчизняної та зарубіжної науки кримінального права проаналізовано: обов’язкові ознаки об’єктивної сторони злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані: з'ясовано коло осіб, які можуть бути суб'єктами вказаного злочину; досліджено ознаки суб'єкта злочину, передбаченого ст. 136 КК України; проаналізовано ознаки, що характеризують суб'єктивну сторону злочину ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані; визначено можливі форми та види вини; здійснено комплексний аналіз сучасного законодавства України щодо розкриття суттєвих ознак окремих складів злочинів у ст. 136 КК України, що є важливим як для кваліфікації діяння за дослідженого статтею, так і для її вдосконалення.
Значна увага в дисертації приділяється кваліфікуючим ознакам злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (чч. 2 та 3 ст. 136 КК України).
У монографічному дослідженні здійснено відмежування злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136 КК України) від суміжних злочинів, передбачених стст. 135, 137, 139, 166, 284 КК України.
Здійснено порівняльно-правових характеристику ненадання допомоги особі яка перебуває в небезпечному для життя стані за КК України та аналогічними злочинами за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав.
Проведено дослідження проблеми призначення покарання за вчинення злочину ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення положень ст. 136 КК України і практики її застосування.
