Об’єктом досліджень дослідження роботи являються особини, популяції N. natrix і N. tessellataстепового Придніпров’я. Предмет досліджень – популяційні характеристики звичайного та водяного вужа: щільність населення, просторова структура, статева структура водяного та звичайного вужа; морфологічні ознаки N. tessellata; морфофізіологічні індекси, угруповання гельмінтів N. natrixі N. tessellata, вміст важких металів у печінці, нирках та кістках водяного вужа. Мета дослідження визначення стану популяцій представників роду Natrix в умовах степового Придніпров’я.Для вивчення гельмінтофауни вужів застосовано метод повних гельмінтологічних розтинів. Виявлених гельмінтів рахували та фотографували на камеру 3,5 мегапікселя для подальшого визначення. Гельмінтів фіксували і зберігали у 70 % етанолі. Для виявлення характеру живлення розраховували коефіцієнт вгодованості Фультона, пов’язаний з лінійними розмірами та вагою змій.Облік вужів та статевої структури виконували випробуваними методами у весняно-літній та літньо-осінній періоди року на одних і тих самих маршрутах протягом періоду досліджень. Чисельність досліджували методом стрічкових проб. Ширина стрічки залежала від ширини узбережжя, густоти рослинного покриву. Для дослідження вмісту важких металів (цинк, мідь, свинець та кадмій) в органах водяного вужа (печінка, нирки, кістки). Вміст мікроелементів визначали атомно-адсорбційною спектрофотометрією. Дослідження морфометричних та морфологічних особливостей популяцій проводили за стандартними методиками.
Дослідження морфометричних і морфологічних особливостей різних популяцій водяного вужа показали, що з ростом антропогенного стресу збільшується частка змій з білатеральною асиметрією, що може відображати порушення онтогенезу. Вивчено морфофізіологічні індекси і показники вгодованості N. natrix і N. tessellata з різних за ступенем антропогенного впливу місць проживання. Популяція водяних вужів з антропогенно трансформованих біотопів санітарно-захисної зони Придніпровської ТЕС має більш високі показники індексу серця і легені, ніж змії з популяцій з малотрансформованих екосистем. Також виявлено, що з підвищенням антропогенного навантаження у популяцій звичайного вужа підвищується відносна вага печінки.
Проаналізовано формування компонентних та інфраугруповань гельмінтів обох видів вужів в умовах різних екосистем степового Придніпров'я і оцінено можливість використання індексів біорізноманіття гельмінтних ценозів для оцінки стану зооценозів. Зміна індексів біорізноманіття угруповань гельмінтів степового Придніпров'я побічно вказує на деградацію структури зооценозу і, ймовірно, може служити біомаркером стану водних екосистем.
Виявлено, що на території степового Придніпров'я в угрупованнях гельмінтів вужів із ростом антропогенного навантаження зменшується частка чисельності алогенних видів. Розглянуто можливість використання водяного вужа для біоіндикації забруднення навколишнього середовища важкими металами. Встановлено, що у водяних вужів з екосистем, прилеглих до Придніпровської теплоелектростанції, вміст кадмію, цинку і свинцю в печінці та нирках в 1,5-2,1 раза вище, ніж вміст зазначених металів в органах вужів із природних малотрансформованих екосистем. Також у змій з антропогенно порушених біотопів збільшений вміст міді в нирках (майже в 1,4 раза) і цинку в кістках (в 1,3 раза).
