Дисертація присвячена дослідженню параметрів радіовипромінювання найближчих до Землі пульсарів у декаметровому діапазоні. В дисертації запропоновано оригінальний підхід, в якому випромінювання коротких імпульсів пульсарів використовується у якості зондів магнітосфери пульсарів для просторового розділення ділянки випромінювання. Хоча, вже досить довгий час імпульсне випромінювання пульсарів використовувалось у якості зондів, але, переважно, у дослідженнях міжзоряного середовища. В даній дисертаційній роботі вперше показано, що для зондування швидкої магнітосферної плазми прийнятні тільки короткі імпульси. Вони дозволяють відокремити ефекти поширення, які виникають в різних ділянках середовища. До параметрів радіовипромінювання, що досліджуються у дисертації, та за допомогою яких оцінюються лінійні розміри ділянки випромінювання, відносяться час когерентності тонкої структури, точне значення міри дисперсії та стала часу розсіювання імпульсів.
В дисертації наведені результати обробки даних, які були отримані при спостереженнях пульсарів на декаметровому радіотелескопі УТР-2 в хвильовому режимі з рекордно високою часовою роздільною здатністю. Проаналізовано аномально інтенсивні імпульси пульсарів, які були зафіксовані під час спостережень. Розроблено оригінальні методи усунення впливу середовища поширення, а саме прискорений метод постдетекторної та когерентної компенсації дисперсійної затримки, а також покращені методи пошуку тонкої структури радіовипромінювання пульсарів, які полягають у підвищенні контрастності кореляційних функцій. Ці методи можуть бути застосовані до широкого спектру задач, пов'язаних із імпульсними джерелами випромінювання. Їх можливо використовувати у широкому діапазоні частот, але в декаметровому діапазоні вони дають принципову перевагу.
В дисертації отримано оригінальні результати, які розширюють частотний діапазон вивчення тонкої структури та параметрів розсіювання імпульсів. Показано, яким чином розташування пульсара в Галактиці впливає на розсіювання сигналу та обмежує мінімальний часовий масштаб когерентності тонкої структури, який можливо спостерігати. Знайдено унікальний ефект швидкої зміни міри дисперсії на ультракоротких проміжках часу, який можливо спостерігати у найближчих до Землі пульсарів завдяки особливостям декаметрового діапазону спостережень. Завдяки цьому ефекту можливо розділити магнітосферу пульсара в глибину. Також, з урахуванням конкретних моделей розподілення електрон-позитронної плазми у магнітосфері пульсара, можливо дати кількісні оцінки різниці висоти зон випромінювання у магнітосфері на різних частотах спостережень.
