Попик М. М. Формування інтеграційних структур у лісопромисловому комплексі регіону

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0418U003564

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

19-10-2018

Спеціалізована вчена рада

К 61.051.02

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"

Анотація

У дисертаційні роботі узагальнено науково-теоретичні, методичні і прикладні засади формування інтеграційних структур у лісопромисловому комплексі регіону. Обґрунтовано, що реструктуризація суб’єктів лісопромислового комплексу є одним із визначальних напрямків його реформування. Цей процес зумовлений наявністю низки проблем, пов’язаних з глибокими структурними і виробничими диспропорціями (значна подрібненість окремих секторів комплексу і відповідно відсутність можливості використання ефекту масштабу виробництва, неузгодженість виробничих потужностей суміжних технологічних стадій та ін.), необхідністю переходу до нових ринків, корпоративного управління та ін. Об’єктом дослідження є процеси формування інтеграційних структур як інституційних форм організації взаємовідносин суб’єктів лісопромислового комплексу регіону. Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та прикладні аспекти формування і розвитку інтеграційних структур у лісопромисловому комплексі з метою підвищення конкурентоспроможності економіки регіону. Одним із шляхів реформування регіонального лісопромислового комплексу є створення інтеграційної структури холдингового типу. Лісопромисловий холдинг – це складна система з єдиним центром управління (материнська компанія) і замкнутим процесом виробництва лісопродукції, яка об’єднує підприємства (дочірні компанії), що послідовно беруть участь у заготівлі, переробці, виробництві і продажі готових лісопродуктів на різних стадіях єдиного технологічного циклу, а отже, взаємопов’язані між собою матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками. Аналіз сучасного стану функціонування лісопромислового комплексу Закарпатської області дозволяє говорити про позитивну динаміку основних показників його діяльності. Водночас комплекс в цілому та його сектори зокрема характеризуються високою подрібненістю, що не дозволяє в повній мірі використовувати наявний економічний потенціал. В цих умовах створення вертикальних інтеграційних структур на регіональному рівні дозволяє реалізувати їхні переваги, які проявляються через зниження витрат внаслідок ефекту масштабу виробництва, зниження трансакційних витрат в процесі ринкового обміну, наявності достатнього обсягу ресурсів на проведення ефективної політики в сфері інновацій і розробок тощо. Розроблено методичний підхід до оцінки ефективності формування інтеграційних структур для суб’єктів прийняття рішень, який базується на теорії трансакційних витрат. При цьому на мікрорівні зазначений підхід дозволяє менеджменту окремого підприємства приймати оптимальні управлінські рішення щодо доцільності інтеграції та прогнозувати економічний ефект інтеграції підприємств у холдингову структуру, базуючись на оцінюванні рівня технологічних і трансакційних витрат. На мезорівні розроблений методичний підхід дає можливість оцінити вплив формування інтеграційної структури на економічні показники чистої та валової доданої вартості, базуючись на структуруванні трансакційних витрат на складові елементи доданої вартості та проміжного споживання. Запропоновано механізм формування регіонального лісопромислового холдингу, який передбачає шість етапів: оцінку привабливості економіки регіону та складових його економічного розвитку, визначення цілей і оцінювання доцільності створення лісопромислового холдингу в регіоні, аналіз очікуваних результатів діяльності регіонального холдингу, розроблення стратегії і програми дій, методичних рекомендацій щодо створення холдингу, реалізацію програми дій щодо його формування, розроблення заходів, спрямованих на контроль регіонального лісопромислового холдингу і оцінку його ефективності. Ефективність управління лісопромисловим холдингом підвищується шляхом застосування системи контролінгу на трьох рівнях. На першому рівні контролінг представляє собою центральну підсистему системи управління холдингом, яка координує діяльність усіх функціональних управлінських одиниць та здійснює інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень. На другому рівні (лісопромисловий комплекс) функція контролінгу передбачає координацію роботи підприємств комплексу. Третій рівень контролінгу (регіональний) передбачає інформаційно-аналітичний супровід органів регіональної влади з питань управління економічними системами та ін. Встановлено, що асоціація з ЄС надає певні переваги для ЛПК (відкриття європейських ринків для вітчизняної лісопромислової продукції, можливість використання сучасних технологій та ін.), а також зумовлює ризики функціонування інтеграційних структур (жорсткі критерії щодо якості продукції, високий рівень конкуренції).

Файли

Схожі дисертації