Шіїнтум О. Н. Металотіонеїни І+ІІ у мозку та крові лабораторних тварин за умов впливу низьких доз кадмію та патологічних станів

Дисертація присвячена висвітленню нейропротекторної функції металотіонеїнів, індукованої хронічним впливом низьких доз Кадмію або запальними факторами у післяопераційний термін та за умов ішемії. Вперше наведено кількісну характеристику розподілу металотіонеїнів І+ІІ у різних відділах мозку щурів та піщанок під час постнатального розвитку, визначені схожі та відмінні особливості. Досліджено хронічний вплив низьких доз Кадмію на рівень металотіонеїнів-І+ІІ в мозку й сироватці крові щурів, встановлений протилежний напрям змін вмісту МТ-І+ІІ: зниження в мозку та збільшення в крові, залежно від сумарної дози накопичення Кадмію. Експериментально доведено, що МТ-І+ІІ є одним із регуляторів гіпералгезії та запалення у післяопераційний термін. Вміст МТ-І+ІІ знижується як у крові, так і мозку за умов післяопераційної гіпералгезії. Застосування 100 мкг екзогенного МТ-І+II на одну тварину протягом 2 днів до і після операції зменшує гіпералгезію та кількість прозапальних факторів у місці хірургічного розтину. Шляхом комбінованого введення ізадрину та пітуїтрину у щурів моделювали ішемічний стан, що відповідав гострому перебігу ішемічної хвороби серця. За впливу пітуїтрін-ізадріну також встановлено зниження вмісту МТ-І+ІІ у гіпокампі та таламусі експериментальних тварин. За умов застосування корвітину, інспри та α-кетоглутарату, що мають позитивний вплив на стан міокарду та інших органів, встановлено найбільш ефективний ефект відновлення вмісту МТ-І+ІІ у мозку щурів із пітуїтрин-ізадрин індукованим ушкодженням міокарду при використанні корвітину.