У дисертації здійснено соціально-філософський аналіз впливу глобальних
міграційних процесів на формування національної ідентичності та досліджено
ідентифікаційні практики мігрантів в умовах транснаціонального
соціокультурного простору.
Розкрито сутнісні характеристики і зміст понять "ідентичність",
"національна ідентичність", узагальнено концептуальне бачення функціонального
значення національної ідентичності та її нових конфігурацій у контексті
глобальних міграційних процесів. Доведено, що глобальні міграційні процеси
створюють принципово новий контекст формування національної ідентичності як
населення країн, які приймають мігрантів, так й адаптації останніх. Внаслідок
глобальних міґраційних потоків на зміну жорстко детермінованим моделям
національної ідентичності, характерним для попередніх історичних епох,
приходить принцип варіативності, вибору, конструювання ідентичності, істотно
змінюються структура та зміст національної тожсамості. Констатовано, що під
впливом глобальної міграції у другій половині ХХ – початку ХХІ ст. в західних
країнах відбувся поворот від політики, спрямованої на формування національнодержавної
ідентичності, до політики культурної ідентичності, пов’язаної з
процесом мультикультуризації.
На основі реконструкції змісту феномену національної ідентичності та його
включення у вимір структурного осмислення міґраційних процесів досліджено
специфіку сучасних мультикультурних суспільств та виявлено основні джерела
формування ідентичностей міґрантів. Обґрунтовано, що глобальні міґраційні
процеси формують у міґрантів мультилокальну транснаціональність, а їхня
ідентичність характеризується динамізмом, нестабільністю, суперечливою
внутрішньою структурою, будується на вільному виборі життя в тій чи іншій
спільноті (етнонаціональній, конфесійній).
Охарактеризовано принципи побудови мігрантами своєї ідентичності в
полікультурному суспільстві, форми вилучення Іншого й можливі способи їх
інтеграції в соціум, вплив мусульманських емігрантських спільнот на
західноєвропейські суспільства, а також інтеграційну й міграційну політику, що
проводиться урядами країн-членів Євросоюзу щодо мігрантів і біженців.
Значну увагу в дисертації приділено дослідженню впливів міграційних
процесів на стан суспільних взаємин та ідентифікаційні практики громадян
Туреччини, а також аналізу причин, які змусили турецьких громадян покинути
батьківщину та характеристиці процесів адаптації й асиміляції турецьких
мігрантів у західноєвропейських суспільствах.
