Дисертацiя присвячена розробцi методу мультикомпонентного фотоiонiзацiйного моделювання свiтiння (МФМС) низькометалiчних зон H II, якi оточують областi спалахового зореутворення, та застосуванню цього методу для дослiдження блакитних компактних карликових галактик (БККГ). Складну структуру зони H II подiлено на внутрiшнi та зовнiшнi компоненти. Внутрiшнiми компонентами є зона вiльного поширення супервiтру та каверна супервiтру, а зовнiшнiми – густий шар газу, виметений прямою ударною хвилею, та незбурена гiдродинамiчно частина зони H II, де формується бiльшiсть спостережуваних сильних емiсiйних лiнiй. Моделi компонентiв розраховувалися у припущеннi сферичної симетрiї, фотоiонiзацiя газу в них спричинена iонiзуючими квантами як прямого, так i дифузного iонiзуючого випромiнювання, потоки яких розраховувалися пiд час моделювання за допомогою рiвнянь перенесення випромiнювання, якi враховують всi важливi процеси у зонi H II, якi це перенесення спричиняють. Дифузне iонiзуюче випромiнювання розраховувалося у наближеннi outward only. Отримано сумарнi зорянi спектри лайманiвського континууму (Lyc-спектри), загальну кiлькiсть iонiзуючих квантiв, хiмiчний вмiст елементiв, якi надходять в оточуюче середовище внаслiдок дiї супервiтру та вибухiв наднових, темп втрати маси спалахом зореутворення та механiчну свiтнiсть супервiтру в зонi його вiльного поширення, якi визначалися за допомогою еволюцiйно-популяцiйного моделювання еволюцiї областi зореутворення з врахуванням обертання WR-зiр. В областi вiльного поширення супервiтру хiмiчний вмiст визначено за допомогою еволюцiйно-популяцiйних моделей синтезу областi зореутворення. Хiмiчний вмiст розрiдженого газу в кавернi супервiтру визначався усередненням за масою значень вмiсту в областi зореутворення та в зовнiшнiх компонентах, оскiльки враховується випаровування газу iз зовнiшнiх компонентiв у каверну. Декремент значень хiмiчного вмiсту елементiв O, Ne, S, Ar, Fe брався з аналiзу хiмiчного вмiсту зон H II у БККГ, отриманого Iзотовим та iн. 1994–2005, також враховувалася залежнiсть N/H–O/H. Для визначення радiального розподiлу концентрацiї, швидкостi розширення та температури газу у внутрiшнiх компонентах бульбашки супервiтру використано моделi Шевальє–Клеґґа (для опису вiльного поширення супервiтру) i Уiвера та iн. (для опису газу в гарячiй кавернi). Радiальний розподiл електронної температури та концентрацiї у зовнiшнiх компонентах обчислено пiд час моделювання їхнього свiтiння з фотоiонiзацiйного рiвняння енергетичного балансу. У якостi еволюцiйного стопового критерiю для моделювання прийнято умову рiвностi тиску на межi третього та четвертого компонентiв. Розраховано еволюцiйну сiтку мультикомпонентних низькометалiчних моделей зон H II. Показано, що внутрiшня структура зони H II за певних умов може формувати нестачу квантiв у спектрi iонiзуючого випромiнювання. Виокремлено чотири типи оцiнки впливу на форму спектра iонiзуючого випромiнювання пiд час його перенесення крiзь компоненти супервiтру. Продемонстровано можливiсть виникнення лiнiй [Ne V] та He II в дiапазонi вiдносних iнтенсивностей, який перекривається з їх спостережуваними значеннями для БККГ. Проведено аналiз впливу наявностi пилових зерен на розподiл фiзичних параметрiв та важливих дiагностичних спiввiдношень у зонi H II. Зроблено порiвняння модельних спектрiв iз спостережуваними на основi iнтенсивностей сильних емiсiйних лiнiй. Для подальшої роботи використовувалися тiльки тi моделi, якi забезпечили значення iнтенсивностей цих лiнiй у межах спостережуваних значень. Iонний вмiст моделей, усереднений за об’ємом, як i хiмiчний вмiст, прийнятий у моделях, використано для виводу нових виразiв iонiзацiйно-корекцiйних множникiв, якi використано для перевизначення хiмiчного вмiсту 83 зон H II у БККГ на основi iонного вмiсту, отриманого Iзотовим та iн. (2007). У результатi уточнено значення вмiсту первинного гелiю та темп його збагачення протягом зоряної хiмiчної еволюцiї речовини у Всесвiтi. Вмiст первинного гелiю у межах похибки спiвпав з отриманим Iзотовим та iн. (2007), а вмiст оксигену спiвпадає з даними Iзотова та iн. (2007) при низьких металiчностях i зменшується у порiвняннi з цими даними iз збiльшенням металiчностi. Темп збагачення гелiю в процесi зоряної хiмiчної еволюцiї отримано трохи вищим, нiж у працi Iзотова та iн. (2007).
