Манойлов К. Ю. Біологічні властивості рекомбінантних фрагментів молекули дифтерійного токсину.

Об'єкт: молекулярний механізм реалізації біологічної активності нетоксичних аналогів дифтерійного токсину. Мета: встановлення особливостей взаємодії рекомбінантних похідних молекули дифтерійного токсину, синтезованих в клітинах Escherichia coli, з клітинами ссавців на етапах зв’язування з рецептором, взаємодії з ліпідними мембранами та ендосомної інтерналізації. Методи: загальнобіохімічні: електрофорез в поліакриламідному гелі з використанням додецилсульфату натрію для аналізу проб протеїнів, електрофорез нуклеїнових кислот в агарозному гелі, модифікація протеїнів флуоресцеїнізотіоціанатом; хроматографічні: металоафінна хроматографія для очищення протеїнів що містять полігістидинову мітку; мікробіологічні: культивування бактерійних штамів-продуцентів на поживних середовищах; біотехнологічні: трансформація прокаріотичних клітин векторними конструкціями, клонування фрагментів кДНК в плазмідні вектори; флуориметричні: протокова цитофлуориметрія, конфокальна мікроскопія; метод культур евкаріотичних клітин in vitro. Вперше було показано, що на відміну від нативного дифтерійного токсину, його рекомбінантні аналоги ефективніше взаємодіють з рецептором резистентних до токсину видів, причому константи зв’язування досліджуваних сполук з рецепторами резистентних та чутливих до токсину клітин, виявилися величинами одного порядку. Показано, що транслокаційний домен у складі рекомбінантних похідних, може впливати на інтерналізацію та ендосомний транспорт у клітинах, зберігає притаманну нативному токсину іон-провідну функцію, і є залученим у реалізацію протипухлинної дії. Результати можуть бути використані для розробки технологій онкотерапії.