Пустовіт Ю. В. Електронна структура FeSe1-xTex у околі рівня Фермі та її зміни з температурою

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей експериментально одержаної електронної структури надпровідників на основі FeSe порівняно з результатами зонних розрахунків, та впливу температури на зонну структуру надпровідників на основі заліза на прикладі кристалів FeSeTe. Шляхом порівняння експериментально одержаної зонної структури з результатами розрахунків, було встановлено відмінності, які є характерними для всіх надпровідників на основі FeSe. Показано, що фактори ренормалізації знаходяться у значно вужчих межах (1-8), ніж було оцінено у низці праць (2-20). Використовуючи двовимірну модель перескоків з врахуванням перескоків між було показано, що в межах такої моделі зсуви зон у протилежних напрямках можуть бути пояснені блокуванням перескоків між найближчими сусідами, що у свою чергу може відповідати появі певного виду впорядкування, не врахованого у розрахунках. З метою дослідження температурних змін зонної структури, використовуючи синхротронне випромінювання з лінійною горизонтальною та вертикальною поляризаціями, було отримано ARPES спектри Z точки FeSe допованого Te для температурного діапазону 20-250K. Обробка одержаних ARPES спектрів дозволила встановити, що всі зони у Z точці поблизу рівня Фермі при підвищенні температури рухаються у напрямку збільшення енергії зв’язку з близькими швидкостями. Встановлено, що у температурному діапазоні 20-160 К dyz та dxz зони рухаються у напрямку збільшення енергії зв’язку з однаковою швидкістю, що приблизно становить 1.3 меВ на 10К. Для dxy зони оцінено максимальну (2.1 меВ на 10 K) та мінімальну (0.8 меВ на 10 K) швидкості руху зони з температурою. Показано, що зміни зонної структури з температурою у центрі зони Бріллюена (Z точка) та у куті зони Бріллюена (A точка) не можуть бути пояснені в межах моделі однорідного кристала. Зроблено припущення, що температурні зміни, які спостерігаються є наслідком зміни кількості носіїв у системі, пов’язаних з перерозподілом електронів між різними фазами, які існують у зразку, або є результатом делокалізації електронів.