Бурла О. А. Оцінка рівня еколого-радіаційної безпеки нафтовидобувних територій

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі оцінки та прогнозування техногенного навантаження на нафтовидобувних територіях, джерелом якого, головним чином, є радіоактивні відходи буріння свердловин, пластові води та нафтопромислове обладнання. Результати роботи пройшли достатню апробацію та були впроваджені. На підставі проведеного аналізу вмісту радіоактивних елементів в природних обʼєктах та нафтопромисловому обладнанні на родовищах підприємства «Охтирканафтогаз» встановлена обумовленість геологічними умовами та технологією їх розробки. При експлуатації нафтогазових родовищ відбувається осадження на трубопровідному обладнанні радіоактивних солей, що містять торій і радій. Найбільшу екологічну небезпеку в проблемі радіоактивного забруднення являє транспортування та тимчасове зберігання забрудненого обладнання. Встановлено, що радій та торій найбільш розчинні в пластових водах в умовах кислого середовища, а в лужних умовах утворюють тверді розчини з баритом (Ra) і гетитом (Th), що дозволило запропонувати фізико-хімічні способи очищення обладнання за допомогою кислот. Пропускання крізь труби розчину НСl з концентрацією близько 7 % за температури 25 °С веде до повного вилуговування торію в розчин, значного розчинення гетиту і частково (близько 10 %) вилучення радію. За товщини кірки новоутворень на стінках НКТ 1 мм вже за низьких концентрацій кремнійфтористоводневої кислоти (0,1–2 %) практично увесь Rа переходить до водного розчин. Оцінено радіаційний вплив Бугруватівського нафтовидобувного комплексу на навколишнє середовище, обумовлений винесенням з промислової території продуктів розпаду 238U. Запропоновано методику розрахунку розсіювання радіоактивних речовин в атмосферному повітрі, що ґрунтується на Гаусовій моделі з використанням коефіцієнта виснаження шлейфу за рахунок радіоактивного розпаду і-го радіонукліда. Розроблено схему поводження з твердими РАВ, що передбачає очищення нафтопромислового обладнання від радіоактивних відкладень із застосуванням кислот на основі розробленого хімічного способу дезактивації. Надано рекомендації стосовно системи індивідуального захисту персоналу на підставі оцінок колективних та індивідуальних доз опромінення.