У дисертації на основі епізоотологічного моніторингу лептоспірозу серед поголів’я великої рогатої худоби, свиней, дрібної рогатої худоби, коней, диких свиней протягом 2013–2017 рр. вивчено етіологічну структуру цього зоонозу у вказаних видів тварин у південному регіоні України. Проведено аналіз сироваток крові 658 коней серопозитивних у реакції мікроаглютинації свідчить, що 186 голів (28,2 %) інфіковані лептоспірозом. Серед них найбільша кількість була уражена змішаними групами лептоспір (41 %). Серед моносерогруп домінували L. canicola (19 %), L. icterohemorragiae (22,1 %), L. gryppotiphosa (12,4 %), L. australis (5,4 %).
Доведено, що у коней із сумісним латентним перебігом лептоспірозу та ринопневмонії встановлено достовірне (р<0,05) збільшення величини гематокриту та вмісту гемоглобіну, зниження кількості еритроцитів, підвищення вмісту імуноглобулінів у порівнянні зі здоровими тваринами. За сумісного перебігу лептоспірозу та ринопневмонії в організмі коней незалежно від титрів антитіл у реакції мікроаглютинації відмічається достовірне (р<0,001) зниження фібриногену та достовірне (р<0,001) збільшення розчинного фібрину, що свідчить у комплексі з гематологічними показниками про активізацію
імунної системи. Виявлено, що у коней за латентного перебігу лептоспірозу та стронгілідозів зі збільшенням титрів антитіл у реакції мікроаглютинації 1:100 та інтенсивності інвазії стронгілідами 100 і більше яєць в 1 г фекалій відмічається достовірне зменшення (р<0,001) абсолютної кількості лімфоцитів та достовірне збільшення (р<0,001) абсолютної кількості еозинофілів і нейтрофілів. За сумісного перебігу лептоспірозу з бабезіозом у периферійній крові відмічається достовірне (р<0,001–0,05) зниження величини гематокриту, вмісту гемоглобіну, загального білка, кількості еритроцитів та достовірне (р<0,01) підвищення вмісту імуноглобулінів і кількості лейкоцитів. За такого стану лікувально-профілактичні обробки для коней потрібно проводити один раз на добу два дні поспіль шляхом введення трипонілу, препарату СГЕП та тетрацикліну-оксі-100.
Застосування полівалентних інактивованих вакцин Bovis та Equi сприяє формуванню імунітету щодо лептоспірозу у різновікових груп коней протягом 4 місяців. На 4 та 6 місяцях після вакцинації доцільно проводити моніторинг напруженості імунітету в реакції мікроаглютинації та при необхідності проводити додаткові вакцинації.
