Рябчук С. В. Кримінологічна характеристика та запобігання гральному бізнесу

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U000753

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.08 - Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

19-03-2019

Спеціалізована вчена рада

К 64.502.01

Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса

Анотація

У дисертаційному дослідженні здійснений комплексний аналіз сучасного стану грального бізнесу, виділені його причини й умови, вивчено особу злочинця, який займається гральним бізнесом, а також розроблені заходи запобігання вказаному злочину. Дисертантом внесені пропозиції з оптимізації запобіжної діяльності, рекомендації з удосконалення як чинного кримінального законодавства, так і практики запобігання гральному бізнесу з урахуванням зарубіжного досвіду. Установлено, що гральний бізнес здійснюється, як правило, злочинцем одноособово у виді функціонування одного підпільного закладу з використанням гральних автоматів або комп’ютерної техніки, що продовжує працювати від одного до трьох місяців, доки не буде викритий правоохоронними органами. За географією вчинення злочину організація гральних закладів припадає на східні регіони України і концентрується в обласних центрах та великих містах через високу урбанізацію і щільність населення. Гральний бізнес має високий рівень латентності, що зумовлений прихованим розташуванням гральних закладів, наявністю великого попиту на азартні ігри серед гравців, неналежною підготовкою працівників правоохоронних органів із виявлення та документування вказаних правопорушень, наявністю негласного прикриття грального бізнесу з боку окремих правоохоронців. У результаті кримінологічного аналізу грального бізнесу визначено основні чинники вчинення цього виду злочину, серед яких вирішальними є три взаємопов’язаних: бажання злочинця збагатися у незаконний спосіб, попит на азартні ігри з боку осіб, що мають ігрову залежність, та недостатнє реагування діяльності державних і правоохоронних органів щодо виявлення цього різновиду злочинів. Автором наголошується, що заходи загальносоціального запобігання мають бути спрямовані на виведення соціально-економічних, організаційно-управлінських, культурно-виховних, правових та інших заходів на вищий, більш якісний рівень. Звернуто увагу на необхідність: розробки й виконання спеціальних програм із метою подолання проблем соціально-економічного характеру; надання державної підтримки підприємцям; проведення цілеспрямованої політики на підтримку малого і середнього підприємництва; покращення стану соціального забезпечення; підняття правосвідомості і правової культури населення; підвищення культури і моральності в суспільстві. Серед заходів кримінологічної профілактики грального бізнесу пропонується зробити акцент на заходах випередження, серед яких: у правові сфері – посилити кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом і прийняти відповідні акти, що регулюють обіг грального обладнання в державі; у технічний сфері – забезпечити правоохоронні органи спеціальними засобами для виявлення та припинення грального бізнесу. Заходи обмеження мають бути спрямовані на створення державних програм щодо підвищення зайнятості населення, професійної переорієнтації та допомоги у працевлаштуванні осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Серед заходів захисту вирішальними є робота органів поліції, що полягає у виявленні та перевірці ймовірного розташування гральних закладів, та проведення перевірок суб’єктів господарювання уповноваженими державними органами, акцентуючи увагу на операторах проведення лотерей. За напрямом відвернення грального бізнесу необхідно: здійснювати систематичний контроль за особами, які раніше вже були засуджені за зайняття гральним бізнесом, здійснювати активні контрзаходи за допомогою агентурної мережі, спрямовані на розкриття і відвернення злочину на стадії до виникнення наміру його вчинити. На індивідуальному рівні необхідно робити акцент на діяльності із недопущення виникнення злочинного наміру в осіб, які раніше притягалися до відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, та осіб, які раніше займалися гральним бізнесом до введення заборони. Звертається особлива увага на запобіганні такому соціально-психологічному явищу, як ігроманія, та вжитті заходів, спрямованих на недопущення її поширення серед населення, оскільки саме ігроманія відіграє важливу роль у структурі запобігання гральному бізнесу. Такі заходи, окрім загальносоціального запобігання, мають упроваджуватися за напрямом випередження: проведенням просвітницької роботи щодо наявності кримінально-правової заборони грального бізнесу, встановлення адміністративної відповідальності щодо батьків за участь їх дітей в азартних іграх; за напрямом обмеження: створення реабілітаційних центрів для надання допомоги особам з ігровою залежністю; за напрямом усунення: впровадження агітації проти участі в азартних іграх у ЗМІ, на телебаченні, радіо, в мережі Інтернет; за напрямом захисту: патрулювання ймовірних місць розташування гральних закладів, установлення камер відеоспостереження в таких місцях. Пропонується з урахуванням вивченого зарубіжного досвіду запобігання незаконному гральному посилити контроль операторів проведення лотерей, ввести вікове обмеження до 21 ріку щодо участі осіб у проведеннях лотерей.

Файли

Схожі дисертації