Об’єкт дослідження – імунологічна реактивність кролів за застосування «Вакцини проти міксоматозу кролів сухої живої культуральної із штаму «В-82»» при одночасному введені імуномодулятору «Риботан». Метою роботи було вивчення епізоотичної ситуації щодо міксоматозу в приватних селянських господарствах Одеської області та імунологічної реактивності організму кролів за застосування живої вакцини з одночасним введенням імуномодулятору «Риботан». Методи досліджень – епізоотологічні (моніторинг епізоотичної ситуації), імунологічні (визначення вмісту Т- і В-лімфоцитів), біохімічні (визначення вмісту загального білку, білкових фракцій), гематологічні, гістоморфологічні, цитологічні та статистичні методи. Визначена сезонна динаміка захворювання кролів на міксоматоз в Одеській області. Встановлено пролонговану дію імуномодулятора «Риботан» через 6 місяців після ревакцинації й стимуляцію гуморального й клітинного імунітету. Одночасне введення вакцини проти міксоматозу та «Риботану» призводить до стабільного підвищення рівня γ–глобулінів в сироватці крові кролів на протязі 6 місяців, що свідчить про позитивний вплив на резистентність організму імуномодулюючого препарату. Встановлено, що «Риботан» є потужним стимулятором кровотворної функції. Відносна кількість Т- і В-лімфоцитів зростає у вакцинованих тварин протягом 6-ти місяців, починаючи з 6-го дня після імунізації та після ревакцинації, вона достовірно вища в групах, де використовували імуномодулятор «Риботан». Після загального зростання кількості В-лімфоцитів через 3 і 6 місяців в групі дослідних кролів ці показники були вище на 33,8 %, ніж у кролів тільки вакцинованих, що є показником стимуляції синтезу антитіл гуморального захисту макроорганізму. Цитологічні дослідження мазків–відбитків з імунокомпетентних органів тимусу, селезінки та реґіонарних лімфатичних вузлів показали стабільний та постійний приріст імунокомпетентних клітин в групах, які піддавалися імунізації з 6-го дня вакцинації та реімунізації. Гістологічні дослідження імунокомпетентних органів (тимус, селезінка, реґіонарні, лімфатичні вузли) при використанні живої вакцини з імуномодулятором «Риботан», свідчили про активні процеси, які пов’язані з синтезом імунокомпетентних клітин, особливо за показниками плазматизації пульпарних тяжів, лімфоїдної інфільтрації мозкових синусів підколінного лімфатичного вузла при одночасному застосуванні живої вакцини та імуномодулятора “Риботан”. Гістологічні дослідження імунокомпетентних органів (тимус, селезінка, реґіонарні, лімфатичні вузли) при використанні живої вакцини з імуномодулятором «Риботан», свідчили про активні процеси, які пов’язані з синтезом імунокомпетентних клітин, особливо за показниками плазматизації пульпарних тяжів, лімфоїдної інфільтрації мозкових синусів підколінного лімфатичного вузла при одночасному застосуванні живої вакцини та імуномодулятора “Риботан”. Новизна : вперше проведено комплексне дослідження імунологічної реактивності, гістоморфологічних і цитологічних змін імунокомпетентних органів кролів при використанні «Вакцини проти міксоматозу кролів сухої живої культуральної із штаму «В-82»» при одночасному введені імуномодулятору «Риботан». Наукова новизна дисертаційної роботи підтверджена отриманням патенту України на корисну модель №115520 «Спосіб специфічної імунопрофілактики міксоматозу кролів» від 10.03.2017. Основні положення дисертаційної роботи викладено у «Рекомендаціях щодо імунізації кролів проти міксоматозу» (Одеса, 2016 р.). Розроблена схема використання імуномодулятора «Риботан» при вакцинації кролів проти міксоматозу, яка передбачає одночасно з щепленням введення препарату внутрішньом’язово в ділянку стегна в дозі 1,0 см3. Результати експериментальних досліджень використовуються у практичній і науково-дослідній роботі та навчальному процесі для студентів освітнього ступеня «бакалавр» і «магістр» за спеціальністю «ветеринарна медицина» на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету.
