Писанко Я. І. Особливості структурно-функціональної організації техногенно зміненої водної екосистеми гирлової ділянки річки Ірпінь.

У дисертації наведено розв’язання актуального науково-практичного завдання з дослідження та покращення екологічного стану техногенно зміненої водної екосистеми середньої річки. Подано власні результати моніторингу гідроекосистеми гирлової ділянки р. Ірпінь за 2016–2018 рр., систематизовано та формалізовано моніторингові дані державних установ 2006–2018 рр. Сформовано ретроспективну базу даних кількісного та якісного стану досліджуваної гирлової ділянки техногенно зміненої водної екосистеми з більше ніж 1000 показників. Показано зміну концентрацій забруднюючих речовин у потоці р. Ірпінь у напрямку до гирла. З’ясовано причини та наслідки погіршення стану досліджуваної гідроекосистеми. Для дослідження техногенно зміненої водної екосистеми застосовано інтегральну систему індикаторів екологічного контролю. Особливістю системи індикаторів є тривимірна спрямованість кількісної характеристики структурно-функціональних порушень техногенно змінених водних екосистем. З їх допомогою можливо кількісно визначити дію техногенних чинників на гідроекосистему, її стан та реакцію у відповідності до особливостей розвитку та функціонування техногенно змінених водних екосистем. Застосування інтегральних систем індикаторів дозволило дослідити та кількісно оцінити основний параметр функціонування гідроекосистем – екологічну ємність. Отримані результати є орієнтиром для створення водоохоронних заходів направлених на покращення особливостей структурно-функціональної організації гирлової ділянки техногенно зміненої р. Ірпінь. Розроблена комплексна біоінженерна споруда – направлена на відновлення порушених структурно-функціональних характеристик техногенно трансформованих гідроекосистем малих та середніх річок. В ній поєднано природне берегове біоплато та модифіковану конструкцію штучного наплавного біоплато. Особливістю розробленої споруди є здатність очищати не лише поверхневий шар води, а й придонний шар води та донні відклади, що дозволяє попередити вторинне забруднення та покращити саморегуляцію водойми. Застосування біоплато покращує екологічний стан гідроекосистеми річки, а розроблена інтегральна система індикаторів екологічного контролю дозволяє відстежити динаміку структурно-функціональних змін водної екосистеми на локальному рівні. Ключові слова: техногенний вплив, водна екосистема, забруднюючі речовини, екологічні індикатори контролю, біоплато, екологічна ємність, річка Ірпінь.