Гончарова Н. В. Епізоотологічний моніторинг та серологічна діагностика паратуберкульозу великої рогатої худоби

У період 2010–2017 рр. захворювання великої рогатої худоби з клінічною формою перебігу відмічали у 30–40 (12,4–16,6 %) країнах, інфікування тварин збудником МАР — у 3–11 (1,2–4,6 %) країнах, спорадичні випадки на обмежених територіях було зареєстровано у 9–14 (3,7–5,8 %) країнах і підозру на це захворювання відмічали у 1–10 (0,4–4,1 %) країнах світу. У 2015 р. в Україні у результаті мікроскопічного дослідження проб фекалій у двох пробах установлено наявність збудника МАР, а за серологічного дослідження сироваток крові у 2016 р. у 8 пробах та у 2017 р. у 45 пробах виявили антитіла до паратуберкульозу. У виділених від великої рогатої худоби та зоопаркових тварин 6 епізоотичних культур МАР вивчено тинкторіальні, культурально-морфологічні, біохімічні та біологічні властивості. Отримано шляхом селекції штам Деметра для виготовлення антигену та розроблено нове синтетичне поживне середовище для культивування МАР. Розроблено спосіб отримання позитивної сироватки крові та паратуберкульозного антигену, визначено їхню активність і специфічність у реакції зв’язування комплементу. Отримані сироватка й антиген можуть застосовуватися для діагностики паратуберкульозу великої рогатої худоби та контролю активності виробничих серій антигену у реакції зв’язування комплементу. Визначено термін культивування збудника МАР на синтетичному середовищі для отримання паратуберкульозного антигену. Ключові слова: паратуберкульоз великої рогатої худоби, Mycobacterium avium subspecies paratuberculosis, епізоотична ситуація, поживне середовище, антиген, позитивна сироватка, реакція зв’язування комплементу.