Об’єктом дослідження роботи є перетворюючий вплив штучних лісових насаджень на флористичне різноманіття, продуктивність травостою та ґрунтовий покрив степових угруповань Південного Криворіжжя. Метою роботи є з’ясування біогеоценотичних особливостей штучних лісових насаджень Південного Криворіжжя порівняно з степовими угрупованнями для визначення перетворюючого впливу лісів. Методи дослідження – геоботанічні (флористичний, екологічний, таксономічний, географічний, біоморфологічний, ценотичний аналіз), польові (маршрутні та напівстаціонарні), хімічні методи вивчення ґрунтів, статистичні методи обробки та аналізу даних. Встановлено, що для штучних лісових насаджень характерне низьке флористичне різноманіття (2–90 видів) у порівнянні із степовими угрупованнями (128–251 видів). З’ясовано, що в трав’яному покриві насаджень найбільша кількість видів має невисоку частоту трапляння із значною участю рудеральних видів. Виявлено, що найбільші запаси біомаси деревини встановлені для 40-річних насаджень Gleditsia triacanthos, порівняно з насадженнями Quercus robur такого ж віку. Встановлено, що особливості трав’яного ярусу та підстилки в штучних лісових біогеоценозах обумовлені їх середовищеперетворюючим впливом та динамікою кліматичних умов. Визначено, що надземна маса трав’яної рослинності в насадженнях відіграє незначну роль, змінюється з роками, а підземна маса – коливається в межах від 32,5 до 94,8 г/м2 і суттєво залежить від видових та вікових особливостей дерев. Надземна і підземна фітомаса степових угруповань залежить від їх видового складу, біологічних особливостей домінанту, погодних умов та кам’янистості субстрату. Найбільші показники надземної і підземної фітомаси мають рослинні угруповання заказника «Урочище Степок» порівняно із степовими ділянками на схилах. Встановлено ряд за ступенем збільшення вмісту органічного вуглецю в підстилці насаджень у різних підгоризонтах: насадження Pinus pallasiana (9,7%) → P. pallasiana і P. sylvestris (10,3%) → Q. robur на схилах (17,0%) → Robinia pseudoacacia (18,1%) → G. triacanthos (38,0%) → Q. robur (47,2%). Визначено, що вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см штучних лісових угруповань знаходиться в межах від 1,1 до 3,1% (аренні піски) та від 6,2 до 8,7% (чорноземи південні лісопокращені). Для степових угруповань на схилах вміст гумусу в шарі ґрунту 0–10 см знаходиться в межах від 4,5% до 6,3%, а в заказнику – 7,9%. Матеріали роботи з оцінки продуктивності штучних лісових угруповань та їх енергетичних показників передані до Криворізького Держлісгоспу та Державного підприємства «Володимирівське лісове господарство»; степових угруповань – до управління Криворізького сільського господарства, де використовуються для прогнозу розвитку лісових насаджень в умовах степу і раціонального планування пасовищного навантаження на степові екосистеми, виділення заповідних територій тощо. Результати досліджень можуть бути корисними при проектуванні захисних штучних лісонасаджень степової зони.
