Валішкевич Б. В. Сигнальний шлях TOR як регулятор біохімічних механізмів стійкості дріжджів Saccharomyces cerevisiaе до карбонільного/оксидативного стресу

Дисертаційна робота присвячена вивченню та порівнянню фізіолого-біохімічних особливостей дріжджів S. cerevisiae, дефектних за генами TOR1 та TOR2, за умов карбонільного/оксидативного стресу. Встановлено, що у клітинах, вирощених в присутності 2% фруктози, був вищий рівень глікованих білків, ніж в середовищі з 2% глюкозою. Показано, що активність гліоксалази 1 та гліоксалази 2 є вищою у відповідь на присутність фруктози. Показано, що метаболічна активність, рівень α-дикарбонільних сполук та карбонільних груп білків у мутантних штамів, вирощених у присутності 2% глюкози, не відрізнялися від відповідних показників у вихідного штаму в більшості випадків. За росту клітин у присутності фруктози, всі три показники були нижчими у мутантних штамів, ніж відповідні значення у штаму дріжджів дикого типу. Встановлено, що пероксид водню та агенти глікації – гліоксаль та метилгліоксаль, здатні індукувати TOR-залежну та моносахарид-залежну горметичну адаптивну відповідь у S. cerevisiae. Мутації в генах TOR1 та TOR2 роблять клітини чутливими до усіх досліджуваних стресових чинників. Встановлено, що виживання дріжджів, яке залежить від концентрації пероксиду водню, позитивно корелює з активністю глютатіонредуктази. Також показано, що білки TOR1 і TOR2 беруть участь в реципрокній регуляції глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (позитивній) та гліоксалази 1 (негативній).