Жулінська О. С. Клініко-лабораторні критерії контролю і прогнозування репродуктивної функції в овець та методи її стимуляції

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U003586

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.07 - Ветеринарне акушерство

04-07-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

У дисертації наведено репродуктивні показники овець вітчизняних порід асканійської селекції – каракульської, м'ясо-вовнової, тонкорунної. Визначено залежність показників заплідненості, плодючості, виходу ягнят на 100 самок від породи та кліматичних особливостей року. Вперше наведено частку овець різних порід, що проявляють ознаки статевого збудження за вагітності, частку овець з передчасними родами та показник ембріональної смертності. Встановлено середній репродуктивний вік вівцематок досліджуваних порід. В цілому, вівці каракульської породи демонстрували найкращі репродуктивні показники але середній репродуктивний вік був найкоротшим. На основі морфофункціональних особливостей статевих органів у овець, фізичних та біохімічних властивостей цервікального слизу апробовано клініколабораторні критерії прогнозування репродуктивної функції. Вперше за лапароскопічного огляду на 4–6 добу після осіменіння виявлено особливості формування жовтих тіл у овець та встановлено прогностичне значення яєчникових утворень щодо заплідненості. Визначено породні особливості перебігу післяродового періоду і відновлення статевої циклічності; розроблено інтегральні клініко-лабораторні критерії контролю за фізіологічним перебігом післяродової інволюції, діагностики акушерської патології та прогнозування заплідненості в наступному парувальному сезоні. Так, найкоротший термін післяродової інволюції відмічали у овець асканійської каракульської та м'ясо-вовнової породи, найтривалішими були маткові виділення у вівцематок асканійської тонкорунної породи. Розроблено метод цитовагінального дослідження у овець з використанням нових критеріїв оцінки їх піхвового мазка, зокрема частки зруйнованих, без’ядерних епітеліоцитів, атипових клітин (атрофічні епітеліоцити, епітеліоцити з вакуолізованою цитоплазмою), а також співвідношення різних груп та підгруп епітеліоцитів у мазках. На основі критеріїв оцінки мазка встановлено прогностичні ознаки заплідненості під час статевої охоти, у перші два тижні після осіменіння та у післяродовому періоді. Вперше клініко-експериментально розроблено й апробовано ефективні методи стимуляції післяродової інволюції матки та відтворної функції овець у непарувальному (анестральному) сезоні із застосуванням тканинного препарату з плаценти вівці та вивчено його вплив на прояв статевої циклічності, заплідненості та плодючості.

Файли

Схожі дисертації