Об’єкт – розвиток вищої освіти в Україні упродовж 1901-1933 рр.; мета полягає у виявленні та характеристиці провідних тенденцій розвитку вищої освіти в Україні у період 1901-1933 рр. для усвідомлення перебігу реформаційних процесів національної системи вищої освіти в контексті сучасних викликів; методи – загальнонаукові, історико-структурний, історико-генезисний, історико-діахронний, критеріально-комплексний, ретро-праксиметричний, історико-прогностичний, екстраполяційний; новизна – вперше подано комплексний аналіз тенденцій розвитку вищої освіти в Україні у період 1901-1933 рр., що охоплює різні віхи розвитку українського суспільства (імперська доба, період українського державотворення, становлення радянської України); окреслено тенденції розвитку вищої освіти в Україні в умовах сучасних викликів; подальшого розвитку набули відомості про стан і тенденції розвитку вищої освіти в Україні на межі XIX – ХХ ст..; погляди представників офіційної влади й науково-педагогічної громадськості першої третини ХХ ст. на роль, функції, зміст вищої освіти; характеристика урядових реформ в галузі вищої освіти досліджуваного періоду, їхні переваги і недоліки; уточнено типи закладів вищої освіти на кожному з визначених етапів, правові й організаційні засади діяльності, контингент студентів, особливості організації освітнього процесу; результати – матеріали дисертації забезпечують нову науково-об’єктивну інтерпретацію тенденцій розвитку вищої освіти в Україні упродовж 1901-1933 рр. і дають підстави для усвідомлення й аналізу перебігу тих процесів, що відбуваються в освітньому просторі ЗВО сучасності. Теоретичні положення й науково узагальнений практичний досвід можуть слугувати підґрунтям для подальших історико-педагогічних досліджень; їх доцільно використовувати при укладанні енциклопедичних видань, підготовці наукових статей, написанні підручників і посібників; викладанні таких навчальних курсів, як «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Педагогіка вищої школи», «Філософія освіти» у ЗВО й системі неформальної освіти; у процесі розробки й апробації освітньо-наукових і наукових програм підготовки фахівців на магістерському, освітньо-науковому й науковому рівнях вищої освіти. Галузь – педагогіка.
