Об’єкт дослідження – наукова і культурно-просвітницька діяльність українських педагогів другої половини ХІХ – першої третини ХХ ст.
Предмет дослідження – педагогічні ідеї та напрями культурно-освітньої діяльності Остапа Макарушки (1867–1931 рр.).
Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз педагогічних ідей і культурно-освітньої спадщини Остапа Макарушки та визначити можливості їх реалізації в контексті актуальних проблем української освіти.
У дисертації цілісно й системно проаналізовано педагогічні ідеї та культурно-освітню діяльність О. Макарушки наприкінці ХІХ – першій третині ХХ ст. у контексті суспільно-політичних та національно-культурних реалій Східної Галичини, розроблено періодизацію розвитку його педагогічних ідей: перший (1890–1910) – зародження й формування ідеї науково-дослідницької діяльності в галузі філології та педагогіки; другий (1910–1921) – організаційного й ідеологічного становлення концепції національної школи, її змістового наповнення; третій (1921–1931) – науково-теоретичного обґрунтування стратегічних засад українського виховання; визначено пріоритети науково-педагогічної та культурно-освітньої діяльності (розвиток рідномовного шкільництва; загальнолюдські й національні цінності; виховання характеру; українознавча спрямованість соціальних інститутів і чинників виховання; учитель як основний індикатор пробудження національної свідомості молоді;); висвітлено погляди О. Макарушки на реформування шкільництва в Східній Галичині та доцільність використання зарубіжного досвіду в освітній сфері; експліковано концептуальні засади національного виховання у творчому доробку науковця; окреслено актуальність педагогічної спадщини О. Макарушки крізь призму трансформації освіти й виховання в Україні;
Практична цінність дослідження полягає в тому, що сформульовані основні положення та висновки збагачують історико-педагогічну науку, теорію виховання й методику виховної роботи, сприяють передачі педагогічного досвіду минулих поколінь. Матеріали дослідження використані під час викладання окремих тем навчальних дисциплін «Історія педагогіки», «Історіографія освітніх процесів», «Педагогіка», «Педагогічні технології». Дисертантка підготувала й апробувала посібник для вчителів «Остап Макарушка про концептуальні засади виховання української молоді», який спрятиме формуванню національно свідомих громадян Української держави, а також уклала перелік праць педагога.
Матеріали дисертаційної роботи можуть використовувати¬ся при підготовці довідкових видань, навчально-методичної літератури; у реформуванні змісту шкільної освіти й виховання; у позакласній та позашкільній виховній роботі.
Установлено основні напрями культурно-освітньої діяльності освітянина (педагогічна, науково-методична, громадсько-освітня).
Педагогічна діяльність О. Макарушки позначена такими віхами: учитель українських гімназій у Львові (1894 – 1905) та Коломиї (з 1895), директор Львівської учительської семінарії Українського педагогічного товариства (1911 – 1921), інспектор середніх шкіл товариства «Рідна школа» (1921 – 1931), професор, завідувач кафедри педагогіки та викладач класичної філології в Українському таємному університеті у Львові (1921 – 1925). Науково-методична діяльність характеризується обґрунтуванням ідеї розвитку рідномовного шкільництва, ролі вчителя як основного індикатора пробудження національної свідомості молоді, теоретико-методологічних засад виховання і навчання; підготовкою підручників з української мови та літератури, грецької мови, з теорії виховання, розробкою методичних рекомендацій щодо вивчення мови і літературних творів, читання книг. Йому належить низка праць з педагогіки, теорії виховання, дидактики, мовознавства, історії.
Ідеї О. Макарушки щодо реформи школи мають чітко окреслену мету: виховувати молодь, здатну до творчої та самостійної праці, яка має активну позицію у громадсько-політичному житті. Середня школа повинна давати необхідні знання, сприяти піднесенню рівня знань молоді, розширенню її світогляду, підготовці до навчання в закладах вищої освіти, формуванні й кристалізації характеру, вихованні кваліфікованих кадрів для різних сфер суспільного життя.
