Яковець Л. А. Токсико-екологічна безпека зернової продукції залежно від інтенсивності хімізації виробництва в умовах Лісостепу правобережного

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U005069

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.16 - Екологія

14-11-2019

Спеціалізована вчена рада

К 14.083.01

Житомирський національний агроекологічний університет

Анотація

Об’єкт дослідження – взаємозалежність між токсико-екологічною характеристикою основної продукції агроценозів, різними рівнями хімізації землеробства і станом окремих агроекосистем Лісостепу правобережного. Мета дослідження – провести екологічну оцінку і обґрунтувати принципи регулювання токсико-екологічної безпеки основної продукції агроценозів за різних рівнів хімізації землеробства в умовах Лісостепу правобережного. Методи дослідження – загальнонаукові (аналізу, експерименту, спостереження, гіпотези, індукції, дедукції) – для вибору напрямів досліджень й опрацювання фактичного матеріалу; спеціальні – польовий (вивчення взаємодії об’єкта з антропічними чинниками; облік продуктивності агроценозів); хімічний – визначення агрохімічних властивостей і вмісту елементів у ґрунті, основної продукції агроценозів; статистичний – встановлення на основі кореляційно-регресійного аналізу достовірності отриманих результатів і зв’язків між різними чинниками та наслідками. Теоретичні і практичні результати – для агроекосистем Лісостепу правобережного рекомендовані ресурсоощадні елементи технології вирощування сільськогосподарських культур і способи унормування вмісту полютантів у насінні агроценозів при зберіганні та переробці за токсико-екологічними критеріями. Новизна – вперше на прикладі агроекосистем Лісостепу правобережного проведено оцінку якості основної продукції агроценозів за токсико-екологічними показниками залежно від абіотичних і антропічних чинників, у т.ч. рівнів інтенсивності хімізації землеробства; доведено можливість унормування вмісту полютантів у насінні культур агроценозів до меж ГДК за ресурсоощадної хімізації землеробства. Ступінь упровадження – результати дослідження впроваджені у ПП «ЗЕТО», с. Мурафа при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 150 т, зерна ячменю ярого – 110 т, насіння ріпаку озимого – 130 т; ПП «Стрілець», с. Стрільники при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 140 т, зерна ячменю ярого – 108 т, насіння ріпаку озимого – 125 т, ПП «Колос-Лан», с. Болган при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 110 т, зерна ячменю ярого – 125 т, насіння ріпаку озимого – 100 т та Уладово-Люлинецьку дослідно-селекційну станцію Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН, с. Уладівське при зберіганні зерна пшениці озимої обсягом 120 т, зерна ячменю ярого – 100 т, насіння ріпаку озимого – 120 т. Сфера (галузь) використання – вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Файли

Схожі дисертації