Об’єкт – інклюзивна освіта в країнах Західної Європи кінця ХХ – початку XXI ст.; мета – на основі цілісного ретроспективного аналізу розкрити теоретичні ідеї й узагальнити досвід організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ в країнах Західної Європи кінця ХХ – початку XXI ст. для творчого використання прогресивних здобутків у сучасних умовах реформування національного шкільництва; методи – загальнонаукові, історико-генезисний, історико-діахронний, критеріально-комплексний, історико-компаративістський, проблемно-цільовий, історико-актуалізаційний; новизна – вперше обґрунтовано етапи розвитку проблеми організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ у країнах Західної Європи кінця ХХ – початку ХХІ ст.; узагальнено досвід організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ у країнах Західної Європи за такими напрямами: нормативне, навчально-методичне та дидактичне забезпечення організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ; створення інклюзивного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти; підготовка вчителів до організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ; накреслено перспективи творчого використання прогресивного досвіду організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ країн Західної Європи в сучасних умовах розбудови нової української школи; уточнено суть базових понять дослідження («діти з особливими освітніми потребами», «діти з обмеженими можливостями здоров’я», «інвалідність», «інклюзія», «інклюзивне навчання», «інтегроване навчання», «організація інклюзивного навчання», «інклюзивне освітнє середовище»); подальшого розвитку набули питання витоків проблеми організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ у світовій педагогічній думці, здобутки й труднощі в організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ в Україні; результати – матеріали дисертації забезпечують нову науково-об’єктивну інтерпретацію теорії й практики організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ в країнах Західної Європи у період кінця ХХ – початку ХХІ ст. Теоретичні положення й науково узагальнений практичний досвід можуть бути використані для написання підручників, підготовки лекційних курсів з історії соціальної роботи, соціальної педагогіки, порівняльної педагогіки; оновлення змісту підготовки фахівців (асистент учителя, вчитель ресурсної кімнати); розроблення курсів за вибором для студентів ЗВПО. Здобутими в процесі дослідження даними, узагальненими та систематизованими науковими положеннями можуть послугуватися урядовці, менеджери освіти у процесі розроблення загальних стратегій організації інклюзивного навчання дітей з ОМЗ на національному, регіональному і локальному рівнях; заклади ВПО для підготовки і підвищення кваліфікації вчителів в умовах інклюзії; громадські організації, інклюзивно-ресурсні центри з метою організації навчання і дозвілля таких дітей. Галузь – педагогіка.
