Об’єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають у процесі подолання протидії розслідуванню злочину. Мета: розроблення і формування теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо подолання протидії розслідуванню злочинів на стадії досудового розслідування. Методи: загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, а саме, діалектичний, історико-правовий, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, статистичний, соціологічний, методи функціонального аналізу, правового моделювання та правового прогнозування тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: запропоновано розглядати протидію розслідуванню злочинів як певний вид поведінки людини, що спрямована на досягнення визначеної мети, яка є завідомо злочинною та направлена на перешкоджання (створення несприятливих умов) для повного і всебічного розкриття і розслідування злочинів; обґрунтовано необхідність визначити у КК України протидію розслідуванню злочинів як обтяжуючу та пом’якшуючу вину обставину, шляхом доповнення переліку обставин, що пом’якшують відповідальність та обставин, що обтяжують відповідальність; надано власні підстави класифікації протидії розслідуванню злочинів, зокрема, залежно від сторін та учасників кримінального провадження, як безпосередню та проміжну, а її форми поділяти залежно від спрямованості досягнутого результату, що дозволяє охопити всі прояви протидії розслідуванню, які вчиняються учасниками провадження; сформульовано основні напрями і цілі подолання протидії розслідуванню злочинів та розроблено проект «Концепції подолання протидії розслідуванню злочинів»; обґрунтовано необхідність запровадження електронних інформаційних ресурсів для принципово нових підходів під час взаємодії деяких учасників кримінального провадження та досудового розслідування в цілому; удосконалено: правове регулювання діяльності слідчого судді, що спрямоване на подолання протидії розслідуванню злочинів під час виконання ним обов’язків, передбачених законодавством; тактичні прийоми проведення огляду місця події, допиту, слідчого експерименту в умовах протидії розслідуванню злочинів; нормативну конструкцію ст. 131, 224 КПК України та ст. 66, 67, 386 КК України, що дає змогу активніше стимулювати діяльність сторони обвинувачення та суду щодо подолання протидії розслідуванню злочинів; наукові підходи щодо розроблення напрямів подолання протидії розслідуванню злочинів через призму організаційно-тактичних заходів; способи подолання протидії розслідування злочинів шляхом введення як матеріальних, так і моральних заохочень сторін та інших учасників кримінального провадження. Практичне значення: викладені у дисертації теоретичні положення, висновки й пропозиції можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальшого розроблення теоретико-правових питань удосконалення правового регулювання подолання протидії розслідуванню злочинів; у правотворчій сфері під час внесення доповнень до КПК України та КК України з метою вдосконалення чинного законодавства України щодо закріплення протидії розслідуванню злочинів, а також впровадження до виконання запропонованої Концепції подолання протидії розслідуванню злочинів; у правозастосовній сфері з метою вдосконалення процесу досудового розслідування кримінальних правопорушень, що здійснюється в умовах протидії розслідуванню злочинів. Сфера використання: в освітньому процесі під час підготовки лекцій, навчальних програм, тестових завдань, а також при проведенні занять з дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес».
