У. С. .. Біохімічні механізми довготривалого впливу малих концентрацій кадмію на організм щурів.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U100073

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

28-12-2019

Спеціалізована вчена рада

К 64.051.17

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація

У дисертації в експериментах in vivo і in vitro проведено дослідження тривалого впливу малих концентрацій кадмію на 3-місячних щурів породи Вістар на рівнях організму, ряду його органів, клітинному і молекулярному. Встановлено, що Cd2+ в концентраціях 0,1 и 1 мкг/кг/добу, які у 5,5 та у 8,3 рази менше, ніж MRL і PTWI відповідно, при щоденному надходженні в організм щурів протягом 5 тижнів, в перші 2 тижні зупиняють ріст тварин, який поновлюється після 3 тижня експерименту. При цьому масові коефіцієнти внутрішніх органів – серця, печінки, нирок, легенів, сім'яників, збільшуються протягом усього експерименту. Під впливом кадмію динаміка вмісту загального білка у сироватці тварин якісно співпадає з динамікою їхньої маси, а динаміки у сироватці креатиніну, сечовини, загального холестерину та тригліцеридів повністю протилежні динамікам маси тварин і вмісту загального білка в їх сироватці. У піддослідних тварин виникає також гіпотиреоїдний стан. Загалом, все це свідчить, що важливою причиною втрати частки маси піддослідних тварин є деградація білків скелетної м'язової тканини і зниження кількості жирової тканини, які ініціюються дією кадмію. Починаючи з 3 тижня, незважаючи на продовження його дії, компенсаторні системи відновлюють зростання тварин. Але на клітинному і молекулярному рівні показники впливу кадмію на тварин безперервно і односпрямовано змінюються протягом всього терміну експерименту. Так, оксидантно-антиоксидантне відношення безперервно зсувається у бік розвитку і зростання ступеню оксидативного стресу. Рівень адгезії клітин кісткового мозку фібробластів всіх досліджених органів, а також міграційної здатності фібробластів зменшуються, а рівень апоптозу обох типів клітин збільшується з ростом концентрації і тривалістю дії Cd2+. Показники руйнування ДНК в клітинах кісткового мозку за дією кадмію – кількість мікроядер, ступінь фрагментації ДНК і її одноланцюгова частина – збільшуються з ростом концентрації і часом дії Cd2+.

Файли

Схожі дисертації