Максимів О. В. Закономірності формування на сталях наноструктурованих механоімпульсною обробкою поверхневих шарів, опірних механічному та корозійно-водневому руйнуванню.

Дисертацію присвячено встановленню структурних параметрів формування нанокристалічних структур на вуглецевих та низьколегованих сталях поверхневою механоімпульсною обробкою, дослідженню їх впливу на трибологічні властивості, опір корозії та водневій крихкості, а також на роботоздатність сталей в умовах сумісної дії механічного навантаження та корозивно-наводнювальних середовищ. Встановлено, що параметри нанокристалічного поверхневого шару та його фізико-механічні властивості залежать від режимів обробки та виду технологічного середовища, що дає можливість формувати поверхневий шар з регульованими властивостями. Виявлено, що наноструктурний стан поверхневих шарів сталей 40Х та 65Г зберігається за нагрівання до температури 500 °С. Коефіцієнт тертя суттєво знижується після механоімпульсної обробки сталей, що корелює зі зменшенням розміру кристаліту на поверхні. Встановлено, що нанокристалічний поверхневий шар слугує бар’єром для проникнення водню вглиб матеріалу. Найвищу опірність водневій крихкості забезпечує наноструктурування поверхні механоімпульсною обробкою різнонапрямленою деформацією в оливному технологічному середовищі. Показано, що введенням у технологічне середовище нікелю, бору та азотовмісних речовин під час механоімпульсної обробки сталей 35 та 45 можна нівелювати негативний вплив інтенсивної пластичної деформації на їх корозійну тривкість. Нанокристалічний поверхневий шар характеризується підвищеною зносостійкістю за умов оливного та оливно-абразивного зношування, а також за дії корозивно-наводнювального середовища диетиелнгліколю; він істотно підвищує границі втоми та корозійної втоми, а також контактну довговічність сталей. Ключові слова: нанокристалічна структура, механоімпульсна обробка, коефіцієнт тертя, механічні властивості, зносотривкість, воднева крихкість, втома, корозійна втома, контактна довговічність.