Макотченко Л. М. Кримінологічна характеристика та запобігання перевищенню влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу

Робота присвячена питанням кримінологічної характеристики та запобігання перевищенню влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу в умовах реформування правоохоронної системи у період 2014-2018 рр. та дії ст. 365 КК України в редакції від 21.02.2014 р. Встановлено, що упродовж всієї вітчизняної історії робилися спроби виявлення причин та умов службових злочинів, зокрема, перевищення влади або службових повноважень, приймалися нормативні акти щодо їх запобігання. Наразі ст. 365 КК України обмежує коло суб’єктів перевищення влади або службових повноважень лише працівником правоохоронного органу. Порівняльно-правовий аналіз кримінально-правових заходів запобігання перевищенню влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу дозволяє стверджувати, що кримінальна відповідальність за це діяння так чи інакше передбачена у всіх країнах. Сучасні стан та динаміка перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу свідчать про недостатню ефективність в останнє п’ятиріччя чинної редакції ст. 365 КК як запобіжного заходу досліджуваного злочину. До причин та умов цього злочину слід віднести як загальні для всієї злочинності фактори (політичні, економічні, соціально-психологічні, ідеологічні, фактори правового характеру та ін.), так і специфічні для злочинів, що вчиняються у сфері службової діяльності, зокрема, правоохоронної. Специфічні фактори можна поділити на об’єктивні (відсутність чіткого розмежування функцій правоохоронних та інших державних органів, прогалини у законодавстві та ін.) та суб’єктивні (професійна деформація, низькі моральні якості окремих працівників правоохоронних органів та ін.). Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що у 86 % випадків перевищення влади або службових повноважень вчиняли працівники колишньої міліції або чинної Національної поліції. У роботі досліджені проблемні питання загальносоціального (поліпшення системи матеріального й морального стимулювання працівників правоохоронних органів, перегляд існуючої системи контролю й оцінки ефективності роботи правоохоронців та ін.), спеціально-кримінологічного (доцільність створення належної контролюючої діяльність службових осіб прокуратури системи, яка б змогла забезпечити виконання цим органом своїх функцій та завдань, передбачених законодавством та ін.) та індивідуального (неефективна організація діяльності правоохоронних органів щодо індивідуального запобігання злочинам та ін.) запобігання перевищенню влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.